Читати книгу - "Як не померти на самоті, Логан Урі"

Як розтлумачити свою відповідь. Не зосереджуйтеся лише на недоліках партнера. Проаналізуйте себе також. Якщо ви можете зробити ще щось, щоби стосунки налагодилися (як-от стати добрішим), спробуйте це, перш ніж усе кинути. Виявивши, що найкращого себе ви віддавали комусь іншому (роботі, друзям чи родині), а партнерові пропонували тільки залишки, перевірте, якими стануть ваші стосунки, коли ви насамперед вкладатиметесь у них. У розділі 18 ви знайдете поради щодо того, як вибудовувати тривалі взаємини.

  Запитайте друга чи родича, якому довіряєте

Якщо вам і досі складно вирішити, чи варто залишатись у стосунках, може, час зателефонувати другові? Найімовірніше, вам доведеться прямо поцікавитися його думкою. За правилами етикету, невиховано лізти з порадами у стосунки інших людей, навіть коли помітно дзвіночки, тож більшість нічого не говоритиме, якщо їх про це не попросити. Як каже мій тато, «моя справа — приймати, а не обирати». Але наші друзі та родина можуть бачити те, на що ми вперто заплющуємо очі. Це тому, що протягом перших кількох років взаємин надто захоплюємося своїми партнерами, тож не надто добре здатні судити про власні стосунки.

Моя подруга скасувала весілля за кілька тижнів до нього. І тільки тоді дехто з її оточення зізнався, що мав сумніви щодо її колишнього нареченого, але волів не лізти з порадами, про які його не просили.

Не дозволяйте, щоб таке трапилося з вами. Запитайте у друга чи родича, якому довіряєте, що він насправді думає про ваші стосунки. Розсудливо обирайте порадника. Це повинен бути хтось, хто добре знає вас і вашого партнера, діятиме лише у ваших інтересах і непогано вміє допомагати вам із рішеннями. Уникайте людей, які можуть проєктувати власні негаразди на вашу ситуацію (як-от тих, у кого проблеми з довірою після того, як їх обдурювали), тих, хто може бажати, щоб ви залишались у стосунках, або, навпаки, тих, на життя яких впливає ваш статус у стосунках (наприклад, якщо їм зручно було б запрошувати вас як свого друга чи подругу на подвійні побачення), та тих, хто закоханий у вас і тому не спроможний дати неупереджену відповідь!

Поясніть, що ви не бажаєте ставити їх у ніякове становище, але справді дуже потребуєте щирої думки. Одна моя знайома на ім’я Мередіт уклала угоду зі своїм найкращим другом про те, що коли хтось із них зустрічатиметься з кимось, кого інший вважатиме поганим партнером, то він зізнається в цьому, якою б складною не виявилася така розмова.

Виконайте обіцянку не ображатися на друга чи родича через його пораду, навіть якщо вирішите її не слухати. Будь ласка, не звинувачуйте їх за щиру відповідь, про яку ви самі попросили! А якщо вони відмовлятимуться від цієї розмови, не змушуйте їх говорити.

Попри те що остаточне рішення залишається за вами, про що ви довідалися з розмови з довіреною особою? Вона підтвердила ваші побоювання? Чи порадила не розривати стосунки? Часто аналіз власного сприйняття поради буває навіть більш корисним за саму пораду. Що ви відчували, коли з вами ділилися думками? Полегшення? Паніку? Візьміть до уваги ці переживання, щоб зрозуміти свої почуття щодо того, як діяти далі.

  Як діяти далі

Якщо ви втікач і дали стосункам шанс, але вони не складаються, то розірвіть їх. Можливо, йдеться просто не про вашу людину, і це нормально.

Але ви ще не зірвалися з гачка. Важливо пам’ятати про свою звичку втікати. Наступного разу, коли будете у стосунках і відчуєте знайоме бажання все покинути, раджу переглянути наведені вище запитання та переконатися, що хочете розлучитися з поважних причин.

Якщо ви втікач або причепа та насправді не дали стосункам шансу (наприклад, не були в них найкращою версією себе), то залишайтесь у взаєминах і подивіться, що станеться, коли виявлятимете терплячість і вкладатиметеся в них. Із плином часу в стосунках природно трапляються підйоми та спади. Що довше такі тривають, то більшою є ймовірність того, що настануть періоди (можливо, навіть на кілька років) меншої задоволеності ними. Важливо розуміти, що необов’язково найнижча точка — це точка перелому (або розриву).

У своїй книзі «Шлюб: усе або нічого» Елі Фінкель, професор Північно-Західного університету, пропонує парам навчитися переглядати власні очікування під час спадів у стосунках. Загалом кризи можуть мати низку причин, як-от потреба витрачати сили на маленьких дітей, старих батьків чи стресову роботу. Попри те що окремі фахівці з питань шлюбу стверджують, що, коли ваші взаємини ускладнюються, треба вкладати більше часу та сил у те, щоб їх налагодити, часто це зробити просто нереально. Коли ви виснажені, вам уже нічого віддавати. Натомість варто менше вимагати від стосунків — тимчасово, — доки облаштовуєте інші сфери життя.

Передусім зосередьтеся на собі. Ми найбільше здатні любити, коли самі почуваємося цілісними. Що впевненіше та комфортніше нам із самими собою, то легше віддавати й ділитися з іншими. Якщо ви попрацюєте над тим, щоби спочатку ощасливити себе, а не очікувати цього від когось іншого, у взаєминах вам буде простіше.

Незважаючи на те що думка про психотерапію для пар може відлякувати, чи не поміркувати про це, навіть якщо ви не одружені. Побутує помилкове бачення: взаємини, яким знадобилася терапія, уже пізно рятувати. Ні! Дайте їм шанс. За словами фахівця зі стосунків Джона Ґоттмана, на тлі того, що у США відбувається майже мільйон розлучень щороку, менше ніж 10 відсотків таких пар принаймні один раз зверталися по допомогу до професіонала. Психотерапія для пар є предметом вивчення та перевірки вже кілька десятиліть. Хтозна, скільки з таких пар могли б урятувати свої взаємини, якби отримали професійну підтримку.

Мені легко давати вам такі поради завдяки власному досвідові. Досвідові, коли я вирішила залишитися.

Кілька років тому ми зі Скоттом сиділи у вишуканому нью-йоркському ресторані. До нашого столика підступив офіціант і запропонував кошик, повний булочок, щойно з печі. Я взяла одну та трохи кисловершкового масла з морською сіллю.

— Чим ти займаєшся на роботі? — запитала я Скотта.

На той час ми зустрічалися три роки, один із яких прожили разом у Сан-Франциско. Я тимчасово переїхала до Нью-Йорка, щоб узяти участь у чотиримісячній резиденції TED. Скотт улаштував для мене цю вечерю-сюрприз, щоб відсвяткувати закінчення програми. Це був широкий жест, який я оцінила, бо справи наші йшли не надто добре.

Певності й у наших стосунках не було із січня, коли все перевернулося догори дриґом через значні зміни у моєму житті. Після майже десяти років у корпоративному світі я покинула його задля роботи, до якої відчувала пристрасть. Раніше я отримувала зарплатню в технічній компанії, а тепер не заробляла нічогісінько, раніше працювала в офісі серед тисяч людей, а тепер — сама та в іншому місті.

У нас було кілька довгих складних розмов. Я розповідала Скоттові