Читати книгу - "Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук"

Сірий світ — крізь важку призму болю.
Сірий ставок, який барвами яскравів колись.
Жаль і смуток огорнули стару, похилену додолу тополю.
Жалісливий шепіт джерельця, який був найвеселішим в ту мить.

Сумну мелодію тихо наспівує пташка весняна.
Десь вдалині квакання жаб чисте й протяжне.
Качка на ставочку з сумом зве своє ніжне кохання.
На душі важко, сіро, до болю порожньо й самотньо.

Без тебе сонце світить та не гріє.
І небо не таке блакитне і легке.
Вітерець легенько, як раніше, вже не віє.
Cipa буря окутує душу та з кожним днем росте.

Тону у глибокій задумі й гіркій печалі.
Марнію із середини, жорстка й суха.
Я б полетіла на крилах кохання вже подалі,
Та крил немає більш, серденько засиха.

04.05.202З

44 із 57