Читати книгу - "Усмішка: оповідання"

У 1953 p. за мотивами цього бредберівського оповідання франко-канадський режисер родом із Харкова Ежен Лур'є (1903-1991) зняв фільм «Чудовисько з глибини 20 000 сажнів».

Рукопис оповідання і кількох його редакцій зберігається в т. зв. Колекції Донна Олбрайта, що в жовтні 2013 р. була передана на зберігання до Центру досліджень Рея Бредбері при Гуманітарному факультеті Університету штату Індіана.

Українською перекладено вперше.

8

Оповідання «Силова установка» («Powerhouse») було написане влітку 1945 року, а образ «силової установки» був напряму (аж до зелених шибок!) навіяний електростанцією, що знаходилася неподалік помешкання Рея Бредбері в каліфорнійському містечку Вініс і на яку виходило єдине віконце гаража, що правив письменнику за студію.

Оповідання не одразу пощастило продати видавцеві, аж поки за півроку порівняно маловідомий журнал «для працюючих жінок» «Чарм» не дав згоду на публікацію, що мала місце у березні 1948 року і принесла письменнику третю премію щорічної нагороди для авторів короткої прози імені О. Генрі. Згодом увійшло до збірок «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953), «Вінтажний Бредбері» (The Vintage Bradbury, 1965), «Двічі по двадцять два» (Twice Twenty-two, 1966), «К — означає космос» (S Is for Space, 1966) та інших.

Українською перекладено вперше.

9

Асьєнда (ісп. hacienda, «земельна ділянка, наділ») — зазвичай крупне приватне господарство в країнах Іспанії та Латинської Америки. Слово «асьєнда» може вживатися як на позначення самого типу господарювання (і тоді воно значно ширше за обсягом значення від ранчо, оскільки передбачає не лише скотарство), так і стосовно до центральної садиби в такій сільській маєтності.

10

Перша публікація фантастичного оповідання «Банка» («The Jar») відбулася на сторінках бульварного фантастичного журналу «Вірд тейлс» (Weird Tales) у листопаді 1944 р. Було включене згодом до авторських оригінальних та ретроспективних збірок «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947), згодом історія передруковувалася в антологіях «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980). Потрапило до складу антологій «The Sleeping and the Dead» [Поснулі і мертві] (1947, редактор — Оґаст Дерлет), «Fear and Trembling; Shivery Stories» [Страх і дрож: лячні історії] (1948, редактор — Альфред Гічкок), «Suddenly» [Зненацька] (1965, редактор — Марвін Аллен Карп та Ірвінґ Сеттел), «Dr. Caligari's Black Book» [Чорна книга доктора Каліґарі] (1968, редактор — Пітер Гейнінґ) і «The Century's Best Horror Fiction 1901-1950» [Найкраща література жахливого 1901-1950 рр.] (редактор — Джон Пілан).

Українською перекладено вперше.

11

Фантастичне оповідання «Присмерковий пляж» («The Shoreline at Sunset») уперше з'явилося друком в журналі «Меґазін оф фентезі енд сайєнс фікшн» (The Magazine of Fantasy and Science Fiction) у березні 1959 p. Того ж року під альтернативним заголовком «The Sunset Harp» [Присмеркова арфа] публікувалося в бульварному щомісячнику «Арґосі» (Argosy). Ввійшло до авторських збірників «Medicine for Melancholy» [Медикаменти від меланхолії] (1959), «The Day It Rained Forever» [День, коли постійно дощило] (1959), «Twice Twenty-two» [Двічі по двадцять два] (1966), омнібусів «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (1990), а також міжавторських антологій «The 5th Annual of the Year's Best S-F» [П'ятий щорічник кращої НФ] (1960) та «The Best of Sci-Fi 5» [Найкраща НФ — 5] (1966, редактор обох — Джудіт Меррілл).

Українською перекладено вперше.

12

Анрі-Еміль-Бенуа Матісс (Matisse, 31.12.1869, м. Ле-Като-Камбрезі, Hop, Франція — 03.11.1954, м. Ніцца, Франція) — видатний французький маляр, графік, гравер та скульптор, що революціонізував мистецтво на початку XX ст., його експресивний стиль, натхненний імпресіоністами та неоімпресіоністами, і виразність у використанні яскравих, насичених, контрастних фарб навіть спричинили до появи окремої художньої течії — фовізму. Найчастіше предметом зображення в художника виступали квіти, дерева та жінки.

13

Тобто гулящим, нетрудящим життям сибарита і бонвівана. Попри те, що в США у 40-50-х рр. XX ст. транслювалася комедійна радіопостановка «Життя Райлі» (The Life of Riley), а згодом комедійний фільм (1949, режисер — Ірвінґ Брехер) і телесеріал, насправді, походження фразеологізму значно давніше.

14

Тут мається на увазі ігровий автомат аркадного типу (тобто з навмисно простим ігровим процесом), під час гри на якому необхідно якомога довше утримувати на скісному полі металеві кульки, управляючи спеціальними лапками, лопатками, стрижнями тощо. Механічні пінбол-машини відомі з 1869 р., а класичного виду набули в 1947 р. Ідея гри походить від більярду, шляхом ускладнення якого у Франції на межі XVIII ст. народився багатель — «предтеча» пінболу.

15

В основу горор-оповідання «Марення в гарячці» («Fever Dream») покладено мікрооповідання («поезію в прозі» за визначенням бредберізнавців Джонатана Еллера та Вільяма Тупонса) «Wilber and His Germ» [Вілбер та його мікроб] (1941), вперше опубліковане в часописі «Скріпт» (Script) у травні 1941 р. Згодом, у вересні 1948 р., історія, значно опрацьована та розширена, була надрукована на сторінках відомого серед любителів фантастики журналу жанрової літератури (фентезі і жахів) «Вірд тейлс» (Weird Tales). Також було відоме під заголовком «Creation: The Moment of Touch» [Сотворіння. Мить доторку]. Оповідання ввійшло до збірників «Medicine for Melancholy» [Медикаменти від меланхолії] (1959), «The Day It Rained Forever» День, коли постійно дощило] (1959), «The Vintage Bradbury» [Вінтажний Бредбері] (1965), «Twice Twenty-two» Двічі по двадцять два] (1966), «То Sing Strange Songs» [Співати дивні пісні] (1979), омнібусів «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), «Classic Stories 2» [Класичні оповідання 2] (1990), а також міжавторських антологій «Beyond the Curtain of Dark» [За завісою темряви] (1966, редактор — Пітер Гейнінґ), «Tales of the Uncanny» [Химерні історії] (1968) та «Bloch and Bradbury» [Блох і Бредбері] (1969, редактор обох — Курт Зінґер), «Whispers from Beyond» [Шепіт із потойбіччя] (1972), «The Ghost's Companion» [Товариш привиду] (1975, редактор — Пітер Гейнінґ), «Tales from Beyond the Grave» [Загробні історії] (1982), «Horrifying and Hideous Hauntings» [Потворна потороч] (1986, редактори — Гелен та Френклін Гоуки), «Bruce Coville's Shapeshifters» [Перевертні Брюса Ковілла] (1999) і «Don't Turn Out the Light» [He вимикайте світла] (2005, редактор — Стівен Джоунс).

Українською перекладено вперше.

16

Переживання героя схожі на симптоми маловивченого психоневрологічного розладу — «синдром чужої руки».