Читати книгу - "Ніжно відданий Декстер"

в потрібний час, і в такій ситуації ми просто не могли проігнорувати вечірку Вінса Масуоки. Кілька наступних годин ми каталися по місту в різних автомобілях, обмінявшись на всякий випадок парою-трійкою ідентичних повідомлень. Ми також мобілізували собі в підмогу парочку патрульних машин з копами, які, за словами Доукса, скоріш за все, нас не кинуть. Я зрозумів це як тонкий жарт, проте поліцейські гумору не вловили і перестаралися, гаряче запевняючи сержанта Доукса в тому, що ніколи нас не кинуть. Втім, мушу зауважити, що від страху вони не трусилися. Як приємно працювати пліч-о-пліч з людиною, яка здатна навіяти на себе таку повагу.

Наша маленька команда провела решту дня, накачуючи повітря телефонною балаканиною про майбутню вечірку на честь мого заручення, і вказівками, як проїхати до будинку Вінса, та нагадуваннями про час початку веселощів. І ось нарешті незабаром після ланчу почався наш coup de grace30. Сидячи в машині навпроти закусочної «Венді», я, скориставшись портативною рацією, зв'язався з сержантом Доуксом.

— Сержант Доукс, це Декстер. Ви мене чуєте?

— Це Доукс. — відповів він, витримавши коротку паузу.

— Я був би дуже вам вдячний, якби ви відвідали сьогодні ввечері вечірку на честь мого заручення.

— Я нікуди не можу піти. Цей тип занадто небезпечний.

— Ну, зайдіть хоча б на одну чарку. Вип'єте і відразу втечете. — улесливо сказав я.

— Ти ж бачив, що він зробив з Манні, а Манні був усього лише шматком лайна. Це я здав хлопця поганим людям. Уявляєш, що він зі мною зробить, якщо накладе на мене лапи?

— Я одружуюся, сардж, — промовив я, відчуваючи себе персонажем з Marvel Comics. — Подібне не трапляється щодня. І він нічого не зробить, знаючи, що там буде купа копів.

Пішла довга театральна пауза — Доукс рахував до семи, як ми і домовлялися. Потім рація клацнула, і з навушника долинуло:

— Ну добре. Я підскочу приблизно до дев'яти.

— Спасибі, сардж, — сказав я і, щоб отримати повну насолоду, додав: — Це багато для мене означає. Прийом закінчено.

— Прийом закінчено.

Я сподівався, що десь у цьому місті наша невеличка радіодрама досягла своєї потрібної аудиторії. Я уявив, як, готуючись до оперування, він раптом завмер, схилив голову набік і прислухався. Коли в його сканері прохрипів солодкозвучний голос сержанта Доукса, він швидше за все відклав убік пилку для кісток, витер руки і записав адресу на обривку паперу. Зробивши це, він продовжив працю, можливо, з Кайлом Чатскі, відчуваючи внутрішнє умиротворення, властиве людині, у якої є цікава робота і якій після закінчення робочого дня належить відвідати світський захід.

Для більшої впевненості наші друзі в патрульних машинах із захопленим придихом і без злайнування ситуації кілька разів повідомили один одному, що сержант Доукс власною персоною з'явиться сьогодні близько дев'ятої години на вечірку.

І тепер оскільки моя робота була зроблена, я мав право на перерву у кілька годин, тому я відправився в Меморіальний госпіталь імені Джексона, щоб поглянути на свою улюблену пташку зі зламаним крилом.

Дебора була загорнутою у гіпс і сиділа на ліжку в палаті шостого поверху, з вікна якого відкривався захоплюючий вид на швидкісну автомобільну дорогу. Лікарі, без сумніву, давали Деборі знеболююче, але коли я зайшов до палати, вигляд у моєї дорогої сестри був далеко не умиротворений.

— Будь все прокляте, Декстер! — привітала вона мене. — Скажи їм, щоб вони мене звідси, до диявола, випустили. Або принаймні дали б мені одяг, щоб я могла втекти.

— Радий бачити, що тобі значно краще, люба сестричка! — сказав я. — Ти дуже скоро встанеш на ноги.

— Я опинюся на ногах, як тільки вони повернуть мені триклятий одяг, — сказала вона мені. — Що відбувається там, на волі? Чим ти займаєшся?

— Ми з Доуксом підготували вельми тонку пастку, де Доукс виступає в якості приманки. Якщо Данко завдасть сьогодні удару, ми прихопимо його на моїй, хм... вечірці. На вечірці Вінса, — додав я, усвідомивши, що хотів би відсторонитися якомога далі від самої ідеї шлюбу. Це було зроблено досить незграбно, але я відчув себе трохи спокійніше. Однак Дебору відповідь, напевно, не задовольнила.

— Гулянка з нагоди твоїх заручин? — уточнила вона і прогарчала. — От лайно. Ти змусив Доукса підставити само себе задля тебе?

Формулювання звучало надмірно елегантно, але я не хотів, щоб сестра так думала — у нещасних людей рани заживають повільніше.

— Ні, Дебора, серйозно, — сказав я самим заспокійливим тоном. — ми робимо це, щоб зловити доктора Данко.

Вона довго дивилася на мене, а потім, на превеликий подив, шмигнула носом і почала боротися зі сльозами.

— Мені нічого не залишається, окрім як тобі повірити, — прошепотіла Дебора. — Я ненавиджу все це. Думки постійно крутяться навколо того, що він робить з Кайлом.

— Це спрацює, Деб, — запевнив її я. — Ми повернемо Кайла.

І оскільки вона була моєю сестрою, я не став уточнювати «...або те, що від нього залишиться».

— Боже, як я ненавиджу це ув'язнення тут. Адже я потрібна тобі як підмога.

— Ми впораємося, сестричка. На вечірку прийдуть дюжина копів — озброєних і дуже небезпечних. Я теж там буду. — сказав я, трохи ображений тим, що вона недооцінювала значення моєї особистості.

Але вона продовжила в тому ж дусі.

— Та-ак. Якщо Доукс зловить Данко, ми повернемо Кайла. А в тому випадку, якщо Данко зловить Доукса, ти зіскочиш із гачка. Хитро, Декстере. Ти опиняєшся у виграші при будь-якому результаті.

— Мені це ніколи не спадало на думку, — збрехав я. — Я думаю лише про те, щоб служити великій добрій справі. Крім того, передбачається, що Доукс вельми досвідчений у подібного роду справах. І він знає Данко.

— Прокляття, Декс, мене це просто вбиває. А якщо... — вона схлипнула і прикусила нижню губу. — Краще б все це спрацювало. Кайл у нього уже занадто довго.

— Обов'язково спрацює. — пообіцяв я. Але жоден з нас мені не повірив.

* * *

Лікарі наполягали, щоб Дебора залишалася ще на добу під наглядом. Сердечно попрощавшись із сестричкою, я вилетів із лікарні на захід сонця і вже звідти — додому, щоб прийняти душ і переодягнутися. Що мені вдягнути? Я не мав поняття, що носять в цьому сезоні на вечірки, які нав'язали силою, щоб відсвяткувати ненависні вам заручини, і які потім