Читати книгу - "І день як вимір нашого життя"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
«Продлил Всевышний лето нам…»
Продлил Всевышний лето нам И не сказал еще на сколько… Сегодня солнца столько, столько! У кого нет – тому я дам. Налью всем щедро, от души, В тарелки, чашки и ушаты, Ведь солнцем быть должны богаты И взрослые, и малыши. Без солнца грустен человек, А с солнцем – радостно смеется… Пускай оно рекою льется Всю вашу жизнь и весь ваш век! «Сегодня город в очень странной дымке…»
Сегодня город в очень странной дымке. То ль дым, то ль пыль, то ль смог к исходу дня… Садится солнце, вечер-невидимка Разжег костер небесного огня. Дома теряют очертанья, лица, Переходя в размытый мир теней. Стихает шум. Уставшая столица Открыла счет остатку летних дней. «Як швидко пролетіло літо…»
Як швидко пролетіло літо! Залишилось всього нічого… Пташині зграї сумовито Уже збираються в дорогу. Хоча ще небо ясно-синє, Та золото блищить у листі Й стоять в задумі горобини В червонім осені намисті. «Повисли хмари низько-низько…»
Повисли хмари низько-низько, Просвіту жодного нема. Хоч це не означа, що близько Зима. Ну й що з того, що небо «висне». Ось пара-трійка днів мине, І знову сонце в небі блисне Вогнем. І спалахне осіннім цвітом Сусальне листя верховіть, І скаже на прощання літо,
Продлил Всевышний лето нам И не сказал еще на сколько… Сегодня солнца столько, столько! У кого нет – тому я дам. Налью всем щедро, от души, В тарелки, чашки и ушаты, Ведь солнцем быть должны богаты И взрослые, и малыши. Без солнца грустен человек, А с солнцем – радостно смеется… Пускай оно рекою льется Всю вашу жизнь и весь ваш век! «Сегодня город в очень странной дымке…»
Сегодня город в очень странной дымке. То ль дым, то ль пыль, то ль смог к исходу дня… Садится солнце, вечер-невидимка Разжег костер небесного огня. Дома теряют очертанья, лица, Переходя в размытый мир теней. Стихает шум. Уставшая столица Открыла счет остатку летних дней. «Як швидко пролетіло літо…»
Як швидко пролетіло літо! Залишилось всього нічого… Пташині зграї сумовито Уже збираються в дорогу. Хоча ще небо ясно-синє, Та золото блищить у листі Й стоять в задумі горобини В червонім осені намисті. «Повисли хмари низько-низько…»
Повисли хмари низько-низько, Просвіту жодного нема. Хоч це не означа, що близько Зима. Ну й що з того, що небо «висне». Ось пара-трійка днів мине, І знову сонце в небі блисне Вогнем. І спалахне осіннім цвітом Сусальне листя верховіть, І скаже на прощання літо,
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «І день як вимір нашого життя» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"