Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Межі пристойності, Лана Вернік 📚 - Українською

Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

459
0
17.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межі пристойності" автора Лана Вернік. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 261
Перейти на сторінку:

— А чому зачинені? Як нам помитися?

— Там Борис переклав плитку, що хиталася. Треба, щоб застигло. Йдіть на вулицю митися.

— Але там холодно!

— А вода — тепла. Тут зачинено. Або йдіть митися на вулицю, або лягайте немиті. Добраніч, — Стелла зникла з того боку дверей.

— Супер! — вигукнула Жанна і пішла сходами вниз. Хлопці здивувалися, побачивши дівчат знову.

— Оце так сюрприз, — сказав Матвій.

— Ага, сюрприз, — буркнула Жанна і пішла до вуличних душових кабін.

— Що сталося? — поцікавився Артур.

— У душі на другому поверсі переклали плитку, і Стелла його зачинила, — пояснила Злата, — а нам сказала митися на вулиці або лягати немитими.

— А ви не змерзнете?

— Не знаю… — знизала плечима Злата.

Жанна відкрила воду в душі. Вода була тепла, але не дуже. А в поєднанні з прохолодним повітрям таке миття було ризикованою ідеєю, де бажання чистоти межувало з можливістю підхопити застуду. Перше перемогло.

Швидко намилившись, намагаючись не намочити волосся, дівчата, стримуючи крики від холоду, змивали гель для душу.

— Треба було митися милом, а не гелем, його легше змивати, лишай все тут, завтра заберемо, — цокаючи зубами, сказала Жанна.

Швидко, закутавшись у рушник, вона побігла до кімнати. Злата змила з себе піну, потяглася закрити воду — ніяк. Спробувала ще — вона ледь дотягувалась. Або її сили не вистачало, або кран заклинило. Що ж робити?

— Артуре, ти тут? — запитала вона несміливо.

— Так… — почувся його голос за стінкою кабіни. Він не міг піти й лишити її саму тут вночі. Чекав. Златі була приємною його турбота.

— Я не можу закрити кран.

— Можна зайти?

— Так, — Злата замоталася рушником і відійшла у бік.

Його темна фігура зайшла в кабінку і, не без зусилля, він таки перекрив воду. Повернувся до неї.

Момент був би дуже інтимним за інших обставин. Вони вдвох, у тісній кабінці, вона — гола, лише в одному рушнику, але шлейф цього складного дня і її цокаючі зуби абсолютно анулювали всі тілесні пориви.

— Біжи, ховайся під ковдру, — сказав він дівчині, і та швиденько побігла до своєї кімнати. — А мені холодний душ абсолютно не завадить… — сказав сам до себе Артур і почав роздягатися. Треба себе охолодити.

1 ... 53 54 55 ... 261
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межі пристойності, Лана Вернік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межі пристойності, Лана Вернік"