Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» 📚 - Українською

Читати книгу - "Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»" автора Фенні Флегг. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 81
Перейти на сторінку:
автомата й набрав номер. Зайнято. Спробував знову. Зайнято… Зайнято…

— О Господи…

Після восьмої невдалої спроби Артис остаточно розгубився і побіг назад до чоловіків. Він звернув за ріг, і — дякувати Богові, вони були ще тут. Чекали, притулившись до фургона. Пес теж був тут, прив’язаний мотузкою до дверної ручки.

— Привів його? — спитав товстий.

— Ні, сер, — видихнув він. — Я не зміг додзвонитися до нього, але, якби ви могли підкинути мене до «Файв-Пойнтс», я міг би покликати його…

— Ні, ми цього не робитимемо. Ми вже й так згаяли з тобою купу часу, юначе, — і чоловік почав відв’язувати пса, аби посадити його до кузова.

Артис був у розпачі.

— Ні, сер, я просто не можу вам цього дозволити.

Він сунув руку до кишені та, перш ніж хтось із чоловіків збагнув, що сталося, він чотиридюймовим складаним ножем перетяв мотузку на шиї пса і крикнув:

— Тікай!

Він озирнувся і спостерігав, як вдячний пес прожогом мчить геть і зникає за рогом. Він усе посміхався, коли палиця вдарила його по голові, трохи далі від лівого вуха.

«ДЕСЯТЬ РОКІВ ЗА ЗАМАХ НА ВБИВСТВО ПРАЦІВНИКА МІСЬКОЇ СЛУЖБИ З ЗАСТОСУВАННЯМ СМЕРТЕЛЬНОЇ ЗБРОЇ».

Він дістав би всі тридцять, якби ті двоє були білі.

Бірмінгем, Алабама

1 вересня 1986 р.

У четвер увечері Ед Кауч повернувся додому і сказав, що в нього були неприємності в офісі з однією жінкою — «справжньою яйцерізкою», з якою жоден із чоловіків не бажає працювати.

Наступного дня Евелін вирушила до торгівельного центру, щоб пошукати нічну сорочку в подарунок Великій Матусі. І, поки вона обідала в кав’ярні «Піонер», її осяйнула несподівана думка: «Хто така „яйцерізка“?»

Вона чула, як цей термін постійно вживає Ед разом із фразами на кшталт: «Вона намагається мене за яйця схопити» або ж «Я тримався за яйця до останнього».

Чому Ед так боїться за свої яйця? Що в них узагалі такого? Це всього лише мішечки зі спермою. Але чоловіки так із ними носяться, ніби вони — найважливіша річ у світі. Боже мій, Ед ледь не вмер від хвилювання, коли виявилося, що одне з синових яєчок розвивається неправильно. Лікар казав, що це не зашкодить синові мати дітей, але Ед продовжував розігрувати трагедію і навіть хотів відправити сина до психіатра, аби той не почувався неповноцінним чоловіком. Вона пам’ятала, що тієї миті подумала: яка дурня… У неї груди майже так і не виросли, і ніхто через це не відправляв її до психіатра.

Але Ед вийшов із суперечки переможцем, заявивши, що вона не розуміє, як це — бути чоловіком і що це означає. Ед навіть влаштував сцену, коли вона хотіла каструвати їхнього кота Валентина після того, як він наробив кошенят чистокровній сіамській кішці в будинку напроти.

Ед сказав:

— Якщо ти збираєшся відрізати йому яйця, то можеш одразу його приспати.

Поза сумнівом, Ед поводився дивно, коли справа заходила про яйця.

Вона згадала, як Ед колись сказав комплімент тій самій жінці в офісі, коли та засперечалася з босом. Він нахвалював її вчинок, зауваживши при цьому, що вона «баба з яйцями».

Але тепер, міркуючи про це, Евелін гадала: який зв’язок між рішучістю тієї жінки та Едовою анатомією? Він не казав: «О, ця баба з яєчниками», він точно казав про яйця. Яєчники містять яйцеклітини, думала вона, то хіба це менш важливо, ніж сперма?

І коли саме ця жінка перетнула межу між тим, щоб мати яйця, і тим, щоб мати їх забагато?

Бідолашна жінка. Усе життя вона має утримувати рівновагу між уявними яйцями, своїми й чужими, аби ладнати з оточенням. Рівновага — це все. Але як щодо розміру, думала Евелін. Раніше вона не чула, щоб Ед згадував про розмір. Зазвичай чоловіків турбує розмір дечого іншого, тож Евелін вирішила, що в даному випадку це не важливо — важливий сам факт, що в тебе є яйця. Миттєва здогадка вразила її своєю ясністю та очевидністю. Наче хтось знизу вгору провів олівцем риску по її хребту і поставив жирну крапку над «і» в неї на потилиці. Вона раптом випросталась на стільці, вражена відповіддю, на яку вона, Евелін Кауч із Бірмінгема, штат Алабама, щойно наштовхнулася. Подібне відчуття, мабуть, мав Едисон, щойно винайшовши електричну лампочку. Звичайно ж! Ось воно що… Мати яйця — найважливіша річ у світі. Не дивно, що вона завжди почувалась, наче автомобіль без клаксону в машинному потоці.

Це була правда. Пара маленьких яєчок — ключ до всього. Наче кредитні картки, вони дозволяють досягнути успіху, бути вислуханою, бути сприйнятою серйозно. Зрозуміло, чому Ед хотів хлопчика.

Потім нове одкровення осяяло її. Нова сумна й безповоротна істина: у неї немає яєчок і ніколи не буде. Вона була приречена. Позбавлена яєць назавжди. Хіба що, подумала вона, наявні у твоїй родині яєчка рахуються. У неї в родині їх чотири… у Томмі та Еда… О, ні, стривайте — шість, якщо враховувати кота. Ні, зачекайте хвилинку. Якщо Ед так любить її, чому б йому не поділитися з нею одним? Яєчко-трансплантат… Саме так. Чи, може, вона могла б отримати два від анонімного донора. Авжеж, вона купила б пару яєчок якого-небудь небіжчика. Вона могла б покласти їх у коробочку, брати з собою на важливі зустрічі та стукати ними по столу, аби домогтися свого. Може, навіть, вона купила б одразу чотири…

Не дивно, що християнство мало такий величезний успіх. Тільки подумайте — Ісус і дванадцять апостолів… А якщо ще порахувати Івана Хрестителя — одразу 14 пар, тобто 28 штук, нічого ж собі!

О, тепер їй усе зрозуміло. Як вона могла бути настільки сліпою, що не бачила цього раніше?

Нарешті, дякувати Богові, вона все збагнула. Вона знайшла розгадку таємниці, яку жінки шукали сторіччями…

ОСЬ ВОНА, ВІДПОВІДЬ…

Хіба Люсиль Болл[31] — не найбільша зірка на телебаченні?

Від радощів вона стукнула чашкою охолодженого чаю по стільниці й скрикнула:

— ТАК! ОСЬ ВОНО!

Усі в кав’ярні здивовано озирнулися на неї.

Евелін тихо покінчила з обідом і подумала:

«Люсиль Болл? Ед може мати рацію. Мабуть, я втрачаю глузд».

«Вімз віклі»

(Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

10 червня 1948 р.

Збір коштів на нові м’ячі

Клуб «Маринований огірок» справить весілля без жінок. Усі зібрані від вистави кошти підуть середній школі на придбання м’ячів для цьогорічних футбольних, баскетбольних і бейсбольних команд. Це буде незабутня вечірка — з Ґрейді Кілґором у ролі чарівної нареченої та Іджі в ролі нареченого. Джуліан Тредґуд, Джек Баттс, Гарольд Вік, Піт Тидвелл і Чарлі Фаулер будуть дружками.

Вистава відбудеться у середній школі 14 червня о сьомій годині вечора. Вхідна

1 ... 54 55 56 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»"