Читати книгу - "“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією"

Всі учасники змагань і переможці фестивалю отримують нагороди. Чудова погода, свіже повітря розпалюють апетит не лише в учасників змагань, айв уболівальників. І тому на завершення — традиційний козацький куліш.

Але на цьому виховання не закінчується. На острові проводиться екологічний захід — прибирання сміття. У приватній розмові президент Української асоціації бойових і традиційних мистецтв “Спас” Олександр Притула розповів, як у нього виникла думка очистити святе для українців місце — острів Хортицю — від сміття; як він організовуав свої секції з українського рукопашу “Спас”, а згодом залучив і представників інших товариств до екологічного заходу, і як їм вдалося вивести тисячі людей і очистити острів від бруду. Цей захід також став традиційним.

Я не випадково приділив стільки уваги фестивалю, який багато років замовчувався засобами масової дезінформації. Але замовчати його неможливо, і цього року телебачення “забуло” про “культурну революцію” і демонструвало фестиваль на екранах телевізорів. Тож не треба звертати увагу на “культурну революцію”, а всією громадою виховувати дітей у патріотичному русі, як це робив до своєї трагічної загибелі А. Єрмак, як це роблять Г. Омельченко, В. Грінченко, О. Притула, О. Корнієнко і багато інших. А де ж козацькі генерали? Що вони роблять? Де плоди їхньої діяльності? Щось не видно... Хіба що тільки лампаси на козацьких штанах і генеральські погони...

Не зловживатиму увагою читачів розповіддю про величезну роботу з патріотичного виховання, яку проводять в умовах неймовірного тиску Міжрегіональна академія управління персоналом та її президент Георгій Васильович Щокін. Саме тут дістає пітримку український козацький рух, і не лише моральну.

А Фонд культури, який очолює народний депутат України Борис Ілліч Олійник? Виставки творів українських митців, творчі вечори, презентації книг і багато інших заходів проводить цей осередок культури з патріотичного виховання. Але чи висвітлюється ця робота в мас-медіа? Де журналісти, яких готують українські навчальні заклади? Дедалі більше їх захоплює ідеологія деідеологізації, а точніше, іудеоліберальна ідеологія, яку за допомогою грошей насаджує демонічна цивілізація.

Сила традиції переможе силу грошей. Вирішення питаннях культури й моралі уряд повинен передати народу. Це остання надія на збереження і відродження індоєвропейської, арійської культури. Україні потрібні нові воїни, патріоти України, чоловіки й жінки, які готові боротися за детоксикацію української культури, за свою незалежність. Головне завдання — скинути з тіла народів і біосфери планети залишки грабіжницької паразитичної купки недолюдків, які насаджують світу культурну інверсію.

Національне питання завжди було і є найгострішим, найскладнішим, незважаючи на відсутність формальних ознак у паспорті громадян України. Що це питання може стати великою бідою, цьому є свідком український народ наприкінці XX ст. Євреї не є народом ізгоїв. Вони мають державу, сильну й багату. Згідно з новою доповіддю ООН про прогрес людства держава Ізраїль посідає 22-те місце у світі, між Іспанією і Гонконгом. А на якому місці Україна?

Більшість того, що не так давно належало всьому народу, нині не в руках українців. Телебачення — також. Якщо вірити статистичним даним, євреї становлять 0,2 % від загальної чисельності населення України. Кажуть, що після здобуття Україною незалежності, число євреїв катастрофічно скоротилося. Якщо це так, то ми бачимо одну дивну закономірність: зменшення кількості євреїв супроводжується різким збільшенням числа єврейських суспільних організацій і об’єднань, кількості синагог і рабинів-іноземців. Кожна з цих організацій наділяє себе правом виносити вердикт щодо того, які видання є ксенофобськими. Чому так відбувається?

Річ у тому, що для втілення в життя будь-якої ідеології, необхідні відповідні структури. Тому й створено безліч єврейських організацій — від Бней-Бріту до фондів культури. Все це структури впровадження ідеології іудеолібералізму, а ідеологів неважко вичислити, почитавши пресу.

Водночас приємно усвідомлювати, що серед цього кагалу є людина з чіткою громадянською позицією, яка може писати про все, що думає, розповідати про організації типу ХАБАД, називати її членів іудеонацистами, говорити про єврейський фашизм, про депутатів Олександра Борисовича Фельдмана і Анатолія Мойсейовича Гіршфельда як “найяскравіших представників олігархічних кіл харківського іудеонацистського клану”, до яких влада чомусь не подає ніяких позовів. Йдеться про голову Харківської іудейської релігійної общини ліберального напряму Едуарда Ходоса, який написав 13 книг, присвячених, за його словами, боротьбі з іудеонацизмом. Серед них — книга з промовистою назвою “Леонид Кучма — Президент всех евреев” або “Еврейский синдром-3” з додатком “Протоколов сионских мудрецов. Юбилейное издание” до 100-річчя першого їх видання. До речі, це перше офіційне видання “Протоколів...” в Україні, і видано воно... Е. Ходосом. Є одне найбільш вірогідне припущення: все, про що пише Едуард Давидович Ходос... правда!

А ось невелике повідомлення в газеті “Факты” (№ 188, 9 жовтня 1999 р.), яке повинно додати всенародної любові до В.Рабиновича: “По инициативе и на средства известного бизнесмена, главы Всеукраинского еврейского конгресса и Объединенной еврейской общины Украины Вадима Рабиновича, при содействии Израильского института храма по специальным технологиям, описанным в древних книгах, отлита 700-килограмовая золотая Менора — символ величия еврейского народа...”.

Тижневик “ВЕК” (№ 42. — 2003. — с. 5) у статті “Антисемитизм во Франции. Каковы его причины?” пише: “Недавно Ширак зробив заяву, що збирається забезпечити найкращу безпеку для євреїв у Франції. Реакція прем’єр-міністра Ізраїлю на заяву Ширака була неочікуваною — Аріель Шарон запропонував йому особливо не турбуватися з цього приводу. Прем’єр-міністр Ізраїлю вважає, що найкраще розв’язання проблеми антисемітизму у Франції — імміграція французьких євреїв до Ізраїлю. “Ізраїль — єдине місце на Землі, де євреї можуть жити спокійно”, — заявив ізраїльський лідер”.

Далі газета пояснює: “Проте існує велика загроза, що єврейська нація буде представляти меншість в Ізраїлі і прилеглих до нього територіях. Тому Шарон і пропагує еміграцію євреїв до Ізраїлю, щоб уникнути демографічних проблем”.

Мабуть, тому й виникла потреба подвійного громадянства, оскільки жити в країні, де йде війна, українці-євреї не бажають, а збільшити фіктивно кількість