Читати книгу - "Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми"

Ну, ще твоя теща не вмерла! (Поспів на обід).

Невістчина й плахта шкоду робить, хоч невістки дома нема.

Кішку б'ють, а невістці замітку дають.

Збирається, як свекор пелюшок прать.

Як нема невістки, то нема на селі звістки; а як стала невістка, то стане на селі звістка.

Син за поріг, а мати з печі та за пиріг. (Мати безпечніша у сина, ніж у зятя; не боїться свого дитяти).

Один тому час, що невістка у плахті, а мати щодня, та й дива нема.

Відрізана скибка до хліба не пристане. (Вийшла заміж).

Як була я у батенька, так була чубатенька; а як стала у свекрухи, то й об'їли чуб мухи.

Забувай батькові норови, а бери свекрові.

Де родилася, а де пригодилася.

Оженився на чотири вітри, а на п'ятий шум.

Не мав лиха, так оженився.

Господар як чиряк, де схоче, там і сяде.

Дівчатам сторожа не поможе: як схоче хто ледаче зробить, то піде по тріски та й наробить смішки.

Син, як син, та синиха лиха.

Дочки чужа користь.

Нічна зозуля денну перекує. (Невістка – свекруху).

Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла.

Сержант помітив, що новобранець зажурився, запитує:

– Як ви себе почуваєте, рядовий Петренко?

– У мене меланхолія, товаришу сержант.

– Ви тепер в армії, а тут меланхолія повинна бути веселою!

В армії обов'язки розподілені чітко і конкретно.

Усі до старшого лейтенанта включно повинні уміти працювати самостійно.

Капітан повинен уміти організувати роботу.

Майор повинен знати, де що робиться.

Полковник повинен уміти самостійно знайти місце в паперах, де йому належить розписатися.

Генерал повинен уміти самостійно розписатися там, де йому покажуть.

Ідуть два прапорщики.

– Іване, – каже один, – якби ти знав, який страшний сон мені приснився!

– Який?

– Приснилось, наче купили ми з тобою пляшку горілки, а по дорозі в казарму розбили…

– Та ти що?! А на чиї гроші купили?

– На мої.

– Ну слава Богу! Від серця відлягло!

– Товаришу полковнику, ви не капітан Іваненко?

– Товариші курсанти, слухай мою команду! Від мене вправо до наступного стовпа – по-пластунськи!

Товариші новобранці, запам'ятайте раз на завжди: пересування стройовим кроком – це чітке, ритмічно-відпрацьоване пересування себе власними силами.

Генерал оглядає молодих солдатів.

– Як твоє призвіще?

– Кузьменко, товаришу генерале!

– Де служив до того, як пішов на військову службу?

– В університеті, товаришу генерале!

Сидять два прапорщики і дивляться випуск новин. Якраз іде репортаж про чоловіка, який погрожує покінчити життя самогубством – стрибнути з 12-го поверху. Один прапор каже:

– Давай закладемося на 20 баксів, що він не стрибне!

– Давай, – каже другий.