Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

Можливі формулювання меж прийнятного:

• Я чітко сформулюю уявлення про людей, яких хочу бачити у своєму житті.

• Коли я помічатиму проблеми у моїх стосунках, то подбаю про себе і говоритиму про це.

Якщо ми хочемо, щоб люди поважали наші особисті кордони, нам, можливо, знадобиться повторювати межі прийнятного знову і знову.

Як я вже казала, встановлення особистих кордонів — це лише перший крок на шляху до їх формування. Другий та іноді навіть важчий крок — це дії у разі, якщо особисті кордони хтось порушує. Наприклад, припустімо, ви сказали матері, що вона має телефонувати, перш ніж відвідувати вас, аж раптом вона приходить у гості без попередження. Важливо відстояти особисті кордони — вжити заходів щодо цього вчинку. Якщо ви не боронитимете особисті кордони, дозволяючи матері їх порушувати, вона продовжуватиме поводитися так само, а ви, імовірно, відчуватимете обурення.

Я знаю, ви, либонь, думаєте: «Але ж це моя мама! Я не можу вжити заходів до мами!» Ні, можете! У вас завжди є вибір, що робити з особистими кордонами, хоча варіанти вибору можуть вам і не подобатися. Скажімо, ви не хочете вдавати, нібито вас немає вдома. А що, як відчинити двері та сказати: «Мамо, я тобі казала, що ти маєш телефонувати, перш ніж приходити. Зараз я не готова вітати гостей. Хочеш, домовимося на інший час, який підійшов би нам обом?»

Якщо ви не дотримуватиметеся власних меж прийнятного, інші теж цього не робитимуть.

Якщо ви не дотримуватиметеся власних меж прийнятного, інші теж цього не робитимуть. Ви не можете сказати другу: «Мені потрібно, щоб ми сьогодні випили не більше трьох чарок на кожного», — і потім замовити собі п’ять чарок. У цьому разі ви не виявляєте ту поведінку, про яку просили інших. Продемонструйте своїми діями, які межі прийнятного ви хотіли б бачити у світі.

Ще один спосіб підтримувати особисті кордони — це частіше відмовляти людям. Зрозумійте: кажучи «ні» іншим, ви кажете «так» собі. Установіть межу прийнятного, відмовляючись, коли ви не можете виконати прохання, не хочете його виконувати, або ж воно відбере у вас час, який ви могли б витратити на щось приємне.

Якщо ви сказали «ні», а співрозмовник вас наче не чує, скажіть йому припинити. Саме так, скажіть йому ПРИПИНИТИ! Пам’ятайте: люди повторюють прохання, бо намагаються змусити вас погодитися. Крім того, не вводьте співрозмовника в оману, відповідаючи ухильно, наприклад, «може бути» або «подивимося», адже ці фрази не означають «ні». Якщо ви чітко зазначили, що не хочете чогось робити, а люди продовжують наполягати навіть після вашої відмови, скажіть їм припинити.

Враховуйте, що:

• коли ви залучені до якоїсь діяльності, яка вас не тішить, ви позбавляєте себе часу;

• коли ви відвертаєте увагу на проблеми інших людей, то позбавляєте себе часу;

• коли ви витрачаєте час, якого у вас і так було обмаль, то по­збавляєте себе часу — і не рухаєтеся до власної мети.

Приклади того, як сказати собі «так»:

• відмовлятися від чергової години за телевізором, коли ви знаєте, що завтра потрібно буде рано прокидатися;

• пити достатню кількість води;

• відмовлятися від запрошення, якщо вам не хочеться брати участі у відповідному заході;

• дотримуватися щомісячного бюджету;

• регулярно робити перерви та не працювати до цілковитого знесилля;

• їздити у відпустку, яку ви можете собі дозволити;

• дозволяти собі відчувати емоції, не оцінюючи їх як добрі чи погані;

• встановлювати на смартфоні налаштування «не турбувати» після восьмої вечора;

• дбати про фізичне здоров’я: консультуватися з лікарями, вживати прописані вам ліки;

• дбати про психічне здоров’я: звернутися до психотерапевта;

• відпочивати, коли це потрібно вашому організму;

• читати просто для задоволення, не плануючи завдяки цьому чогось навчитися чи розвинути якусь нову навичку;

• знайти здоровий спосіб упоратися з власними емоціями;

• дотримуватися корисних фінансових звичок: сплачувати рахунки вчасно та не накопичувати боргів, що виникають через придбання речей, які вам не надто потрібні або які можна придбати й пізніше, коли ви справді зможете собі це дозволити.

Встановлення меж для самого себе — це усвідомлена дія, яка полегшить вам життя. Формування правил може здаватися перешкодою, але коли правила вже створені, ви можете їх варіювати. Отже, межі прийнятного стосовно самого себе не звужують ваші можливості. Натомість вони допомагають вам досягнути мети, сформувати здорові стосунки та жити відповід­но до ваших цінностей. Не додержуючи даного собі слова,