Читати книгу - "#хто верхи?, Юлій Череп"

Веселі, брудні й щасливі, вони заїхали на лісову галявину та зупинилися, щоб перепочити.

— Це неймовірно! Я в захваті! Тепер це моя улюблена розвага, — несподівано, немов прорвало греблю на тихій річці, вигукнула Оксана, дружина Фелікса.

— І мені дуже сподобалося! — підтримала подругу Діана, хитро поглянувши на Петра. — Особливо за кермом.

— Вибачте, треба відлучитися ненадовго, — промовив Петро, підхопився й рушив у глиб лісу в пошуках підходящої для його потреб місцини.

Оскільки біля галявини дерева були рідкі й тонкі, йти довелося досить далеко, аж поки він не натрапив на величезну ялинку з розлогими гілками. Не встиг Петро сховатися в її тіні, як почув віддалені голоси та глухі удари копит. По лісовій стежці, поруч з ялинкою, наближалися щонайменше двоє вершників. Один із голосів Петро не міг сплутати ні з чиїм. Підозри швидко підтвердилися, а здивування змінилося обуренням.

— Яке весілля, Ромчику, ти ж знаєш, що мені це не потрібно.

— Тоді навіщо ти тому Петру голову морочиш? Щось я вже заплутався в твоїх схемах.

— Ну, на те вони й схеми, — засміялася Юля. — А тобі навіщо знати? Хіба не досить того, що я з тобою і не збираюся ні за кого заміж?

— Ну, добре, добре. Я вірю, що ти в мене сама розумна, кмітлива та хитра, — підлабузницьким тоном відповів Роман.

— Ти чого відстаєш?

— Зараз наздожену! Просто приспічило, а тут така файна ялинка, — зареготав Роман, зіскакуючи з коня.

Він вирішив справити потребу прямісінько на тому місці, де причаївся за гіллям Петро. Такого нахабства той вже не витримав: випроставшись на повний зріст, розсунув гілки, відштовхнув ошелешеного Романа, спритно скочив у сідло Буревія й погнав за Юлею.

Руда, почувши тупіт копит, не обертаючись, промовила:

— А коли це ти навчився скакати риссю?

Петро мовчав, сердито видихаючи повітря через ніс. Нарешті Юля повернула голову й аж скрикнула від несподіванки.

— Як ти тут?

— Убив твого Романа й відібрав коня, — сказав Петро таким серйозним тоном, що Юля одразу зблідла. — Лежить під ялинкою з відірваним... носом. Можеш поїхати й перевірити.

Не промовивши жодного слова, Юля на місці розвернула коня й помчала галопом назад. Петро ж повільно рушив слідом.

— Ну, давайте швидко розповідайте, які ви там схеми вигадали, як я до них причетний і що взагалі відбувається! — прогримів Петро на весь ліс, не терплячи заперечень. Навіть поодинокі птахи синхронно знялися з дерев, аби не стати свідками того, що намічалося.