Читати книгу - "Клуб убивць, Макс Дикий"

“Шкода… — відповідаю я. — Ну а які плани у вас на майбутнє? Кого збираєтесь “ліквідувати” наступного разу?”

"Хочеш знову спробувати стати на заваді? Ще не втомився? Знаєш, я б міг перенести петиції так, щоб ти їх не знайшов. Я думав про це. Бог теж казав, що так треба зробити. Але я не став. Це був перший наказ, якого я не дослухався."

“Чому не став?”

"Ти ж не забув мою мотивацію? Я не такий поборник зла, як Бог. Скоріше, мені просто хочеться використати мої здібності по-максимуму. А ще моя нова ціль — показати тобі, що як би там не було, все одно цей шлях правильний. І щоб ти теж обрав його."

“Хочеш мене завербувати у вашу секту?”

"Ти тоді відчув полегшення, я знаю. Не сперечайся. Деяким людям краще померти. Так вони принесуть менше шкоди людству, хіба ти сам так не думаєш?"

“Ти знаєш. що таке професійна деформація? — запитую я. — Це коли людина. яка довгий час виконує одну і ту ж роботу, зрештою набуває тих чи інших рис, може й непомітно для себе. Ти думаєш, що виконуєш правильну роботу, рятуєш світ від поганих людей. Але ти й не помітиш, як така влада над життями інших людей зробить з тебе монстра. Не можна постійно підписувати смертні вироки і залишатися при цьому психологічно стабільною людиною. Тож не дивуйся, якщо такий самий вирок підпишуть і тобі…”