Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ой, куме, та і я чим тільки не лікував. А оце зовсім недавно таки знайшов дуже дієвий засіб.
– Та який же? Підкажіть і мені.
– Купив я їй добротні супермодні італійські чоботи. Прийшов додому і приклав до голови… Як рукою всі болі зняло!
– Невже?… Прийдеться і собі чоботи купувати… Куме, а це обов’язково, щоб італійські?
Кум Петро піднімає голову від газети:
– Галю, ти щось казала?
– Так, але ще вчора…
– Я, куме, застосовую біологічний засіб боротьби з міллю!
– Краще спробуйте, куме, будь-які хімічні засоби. Бо я вам її дуже не раджу їсти.
– Яка ж я була дурна, коли виходила за тебе заміж! – дорікає Галя.
– Але я так тобою захопився, що того не помітив, – парирує кум Петро.
– Куме, коли я вранці чую будильник, мені здається, що в мене вистрілили.
– І ти підскакуєш?
– Та ні, лежу, як убитий…
Прислів’я. Приказки• Найду куму, аби було к чому.
• З неохочу кум у кума порося з’їв.
• Кум не свиня, аби яйце в борщі з’їв.
• Не бивши кума, не пити пива.
• Дурний куме! За сім миль ідеш киселю їсти.
• «Павле, кобила плавле!» – «Брешеш, Антоне, то ж вона тоне».
• Що кум, то й ум.
• Нашій кумі все просо на умі.
• Голодній кумі хліб на умі.
• Кого люди за люди мають, з тим ся кумають.
• Добрий кум, де коровай.
• Кумай не кумай, а своє думай.
• Не хочеш страти – не сунься ні в куми, ні у свати.
• Нам кум і робили б, та в нього рукава болять.
• Наш кум би й косив, якби хтось косу носив. «Куме, розбудіть рано» – «Торкнете мене, куме, – то я вас і збудю».
• Хоч так, куме, сядь, хоч сяк сядь, та все сядь.
• Багатий шепче з кумою, а убогий із сумою.
• Якби знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
• Ніхто того не відає, коли кума обідає.
• То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба і клешня висить!
• Ніхто не зна – тільки кум та кума, та людей півсела.
• Нащо мені куми – були б пироги.
• У нелюбої куми не смачні й пироги.
• Не було в куми запаски, аж гляди – кума в плахті походжає.
• На весіллі всі свати, на хрестинах всі куми.
• Жінка суджена, а кума люблена.
• Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.
• Пий до кума, а до куми завтра вип’єш.
• Кум не скотина – більше відра не вип’є.
• Прийде кумець на обідець, а ложки не буде.
• Уміла, кумо, варити, та не вміла давати.
• Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.
• «Їж, кумасю, хліб, хоч позичений!» – «Та дарма, кумочко, мені його не віддавати!».
• Кума з кумою ти-ри-ри – свині моркву порили.
• До кума тра розума.
• Куми та й кумки, то вип’ємо по румки: а як підем на той світ, там румок ніт.
• На безголов’я тому, хто говорить про куму, і на здоров’я тому, хто любить куму! Вам на зависть, а їй на користь.
(Украінські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. – К.: Либідь, 1993).Оглавление Кумівство Анекдоти давні і сучасні Прислів’я. Приказки
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.