Читати книгу - "Анна Київська – королева Франції"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Існує також в Індії як чоловіче ім’я. І в Древньому Римі.
Ім’я Анна носили біблійні персонажі і християнські святі. (Мати Діви Марії – свята Анна).
Анна Всеволодівна – преподобна київська княжна, сестра князя Володимира Мономаха. Анна Візантійська – перша цариця на Русі, дружина київського князя Володимира Хрестителя, рідна сестра візантійського імператора Василія II.
Анна Іоаннівна – російська імператриця.
Дві Анни – Павлівна і Ярославна – королеви: перша – Нідерландського королівства, друга – Франції.
Народилася Анна Павлівна в Петербурзі року 1795-го, була шостою дочкою своїх батьків (імператора Павла I та Марії Федорівни), що їх чомусь не обрадувало. Надто багато дочок. Її бабця Катерина II зітхнула, як дізналася про народження ще однієї онуки, сказавши при цьому: «Забагато дівок, ще й усіх заміж треба віддавати…»
Шоста дівчинка Павла I була названа на честь своєї прабабці, російської цесарівни Анни Петрівни.
Анні ще не виповнилося й п’ятнадцяти, як її руки негадано попрохав Наполеон I (так-так, саме Наполеон Бонапарт), який, ще не маючи достатньої сили та фінансової підтримки, забажав з цією метою породичатися з російським імператорським домом. Руки її попросив через свого посла.
За свідченням того ж посла, месьє Коленкура, Анна була висока на зріст (навіть дещо зависока, як на свій вік), розвинута більше, «чем обыкновенно бывает в этой стране». У неї прекрасні очі, ніжне личко, завжди люб’язна, вельми приємної зовнішності, хоч і не красуня, але погляд – сповнений доброти; вдачі спокійної, тихої і вельми скромна. Що ще треба чоловікові? Та про таку дружину чоловіки, якої б вони національності не були, тільки й мріють. А тут ще й дочка володаря могутньої імперії. Шоста дочка Павла I уміє триматися (сповіщав посол месьє Коленкур), як і належить принцесі, тактовна і впевнена, що так необхідно при дворі. Себто ще й уміє себе подати у вигідному світлі.
Отак доповідав французький посол месьє Коленкур Наполеону, але… Але Наполеон, хоч і захопився донькою російського імператора і вже був готовий до весілля, негадано отримав… відмову. Чемну, правда. (Мати Анни, імператриця Марія Федорівна, вбачала в Наполеоні такого собі вискочня і взагалі – «исчадие революции».) Заміж Анну Павлівну вже у віці 20 років, коли вона розквітла уповні, віддали за нідерландського спадкоємця престолу, принца Оранського Вільгельма (Віллема) II Фредеріка Георга Людовика, який згодом стане королем Нідерландів під ім’ям Віллема II і великим герцогом Люксембурзьким з 1840 року.
Голландці – основне населення королівства Нідерландів. Сформувалася народність в XIV–XV ст. у результаті змішування германських племен фризів, саксів, батавів, франків, кельтів.
Голландці – їх у королівстві понад 96 відсотків, – говорять нідерландською мовою[18].
Ставши дружиною нідерландського принца (який у свою чергу став нідерландським королем), а заодно й королевою Нідерландів, Анна Павлівна швидко оволоділа мовою свого чоловіка-короля, вивчила історію Нідерландів, особливо тамтешню літературу, багато трудилася, створюючи навчально-виховні заклади для дітей з бідних сімей. Під її патронажем було створено 50 притулків для сиріт та дітей з багатодітних бідних родин. Згодом королева Анна Павлівна заснувала (своїм особистим коштом) шпиталь та інвалідний будинок.
Овдовівши у 1849 році, Анна Павлівна доживала віку в Гаазі, де й займалася благодійництвом (чим і заслужила непересічну вдячність голландців, що вже називали її матір’ю).
Похована у церкві Ньївекерк у місті Делфті.
Ще за життя Анни Павлівни місто в Нідерландах у провінції Північна Голландія було назване на її честь, себто на честь дружини короля Віллема II (голландцям дуже подобалося її ім’я та побатькові)…
Так-так, саме місто… Анна-Павлівна.
Уявляєте?
Община, як і польдер, де вона розташована, теж має назву Анна-Павлівна.
Общинна рада Анни-Павлівни нараховує 15 депутатів.
І такі, виходить, бувають міста – з жіночим ім’ям.
А загалом – це вельми симпатична й колоритна назва нідерландського міста й общини – Анна-Павлівна[19].
Хоч ім’я французької королеви Анни Ярославни, на відміну від її тезки, нідерландської королеви, і не було присвоєне жодному французькому місту, але Санліс – це таки її місто, місто Анни Ярославни, родом із Києва, королеви Франції і матері французького короля Філіппа.
Якось ми летіли з Києва до Парижа.
Власне, до аеропорту Шарль де Голль, а до самого Парижа залишалося
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анна Київська – королева Франції», після закриття браузера.