Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"

-Я згодна. - нелегко мені далося це рішення, зовсім не легко. Але в мене тільки два виходи – стати ученицею відьми чорної, або прямо в ліжко до когось із сластолюбців потрапити. На друге я поки що не готова. - Тільки вбивати нікого не буду.

Пані Ганна задоволено кивнула, ніби й так знала яка моя відповідь буде.

-Знала, дівчино, знала. Голова в тебе не лише для краси на плечах тримається. А тепер скажи, як матінку твою звуть і з якого роду ти? Чи не зі Злобиних?

Я здивовано моргнула.

-А як ви дізналися?

Відьма посміхнулася.

- Та тільки Варці свого часу вдалося виловити друїда. Їх уже давно ніхто не бачив, пішли вони із цих земель, а в неї вийшло на суперечку.

І вона дуже виразно подивилася на мене. Я від несподіванки аж присіла, на поріжок, поряд із відьмою.

-Це ви до чого?
-А до того, що світла в тобі від батька багато, і неправильно тебе виховували, ох неправильно. Тобі треба було вчитися чути природу, з животиною спілкуватися, а не в відьомство грати. Сховати хотіла Варвара твоє походження, інакше батько знайшов би тебе і до себе забрав, а там півкровок ох як не люблять. Дбають друїди про чистоту крові, настільки піклуються, що непотрібними родинними зв'язками не гидують.

У мене в горлі першило від цього всього. Виявилося раніше я в казці жила, а реальність важким тягарем до землі давила, все здавалося брудним, темним, і ухнувши в цей бруд з головою, здавалося не вибратися.

-Ну ось тепер, коли очі у тебе розплющилися, можна і вчитися. Темного дару в тобі трохи, а світлий печаткою закритий, Єрміонія її ставила, це відразу видно, аби як  все зроблено. Погана відьма вона, і мати твоя силу майже втратила коли з цією гадиною зв'язалася. Але якщо дар у тобі є, можна з темрявою домовитися. Іди вмивайся і почнемо.