Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Гарантія на кохання, Tama Lisn 📚 - Українською

Читати книгу - "Гарантія на кохання, Tama Lisn"

667
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гарантія на кохання" автора Tama Lisn. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 66
Перейти на сторінку:

Коли ми їхали до річки, знову проїжджали повз будинок Валерії. Сусідка, з якою ми розмовляли, стояла біля воріт. Як побачила нашу машину, махнула нам рукою, мабуть, чекала на нас.

Нік зупинив біля неї автомобіль.

- Здрастуйте ще раз. - Звернулася я, виходячи з машини. - Ви згадали ще щось?

- Ось, у мене є номер мобільного.

- Чий?

- Тут хлопець іноді з'являється, онук чи хто він там. Він залишив мені номер телефону про всяк випадок. Ось! - Простягла мені аркуш паперу. - Я записала його вам на папірці. Імені хлопця тільки не пам'ятаю.

- Дякую вам величезне, ви нам дуже допомогли.

- Тільки зараз не дзвони. - Нік забрав із моїх рук папірець із номером.

- Чому?

- Зараз дзвонитиме Ромам, попросимо дізнатися з ким маємо справу.

Сонце вже палило на всю, і навіть у тіні було нестерпно душно.

Микита закинув руки за голову, правда, сумніваюся, що він спить, швидше за все, прикидається.

- Ти й правду читаєш?

- Так само як ти спиш.

- Чого хмуришся?

- Намагаюся скласти все в одну картинку, але не виходить. Ніку, залізьмо у дім Валерії. - Запропонувала.

- Я сам полізу, інакше Сашко з мене шкуру спустить, якщо я тебе візьму з собою.

- То чого ми чекаємо?

- Чекаємо коли стемніє. Не лізти ж мені вдень.

- А до того що робитимемо?

- Говорив тобі, треба було їхати в готель якщо він тут є.

- А за це Сашко тебе не вб'є?

- Згоден. Ти куди?

- Пройдусь.

- Я з тобою, але нам взагалі-то краще не світитися.

- Я хвилююсь за Галину. Швидше за все, нашу розмову з сусідкою хтось чув. Раз того чоловіка так швидко прибрали, не побоялися серед білого дня, ризикуючи натрапити на нас чи когось ще. Звідки вбивця дізнався, що ми спершу поїдемо до нього, а не до Гали.

- Я думаю, що взагалі немає сенсу її чекати. Скоріше за все вона нічого не знає, раз саме Дмитро став першою жертвою.

- Може вона вже теж мертва, а ми про це не знаємо або ж їй все ще загрожує небезпека.

- Сумніваюся, надто швидко все сталося. Пропонуєш влізти й до неї в хату? - Не зрозуміла сміється він з мене чи говорить серйозно, але все ж таки відповіла.

- Ні, це не варіант.

У Микити задзвонив телефон.

- Роман дзвонить. - Навіщось сказав мені. - Так, слухаю. Ти впевнений? Добре.

Натиснув кнопку відбою.

- Поїхали звідси. Я знаю, з ким поїхала Валерія.

- З ким?

- Зараз зустрінемося з Сашком, і він все розповість. Набери його.

- Я йому не дзвонитиму.

- Сам наберу. - Він дістав мобільний й почав шукати номер, однією рукою тримаючи кермо, а швидкість на хвилинку не вісімдесят кілометрів на годину. Цей хлопець просто не вміє водити повільно.

- Гаразд, дай сюди. Ти в'єшся сам або покалічиш нас обох такою їздою. - Пробурчала й набрала номер чоловіка.

- Оль, все гаразд? - Чутно в трубці.

- Так, тут Нік хоче з тобою поговорити. - Ввімкнула гучну.

- Сашко, ти розмовляв із Романом.

- Так, він зараз у мене.

- І як тобі?

- Я чогось такого й чекав. Повертайтесь.

Розмова завершена. Сашко скинув виклик.

- Одна я нічого не розумію?

- Зараз усе зрозумієш.

Дорога назад зайняла ще менше часу. Микита привіз нас до офісу їхньої фірми й ми піднялися на потрібний поверх. Сашко чекав на нас у своєму кабінеті. Поруч із ним сидить кучерявий хлопець, та ще й з вогненно-рудим волоссям. «Ромашка» - здогадалася я. Також у кабінеті присутня Каміла. Неймовірно гарна, сидить у пів оберту, вигідно виставивши ніжки. Подає Олександру документи зі шкіряної теки на підпис.

Микита побачивши її кахикнув і глянув на Сашка.

- Каміло, вийди. Теку я тобі потім сам винесу. - Звернувся чоловік до неї.

- Хай би лишилася. - Сказала, після того як вона зникла за дверима.

Сашко пропустив моє зауваження, лише глянув застережливо – мовляв, «не сперечайся зі мною при підлеглих».

- Романе, просвітиш нас.

- Дуже цікава особа ця ваша Валерія. - Почав він й поправив очки на носі. Микита відсунув мені стілець поряд із Сашком, сам сів навпроти. Мені нічого не залишалося як теж сісти. - Жила вона у селищі разом із батьками. Водилася, не сказати з сумнівною компанією, але хлопці в її оточенні були серйозні, за місцевими мірками звичайно. Останнім у її списку вважався хлопець, на ім'я Митяй. Я його пробив, звуть Золотов Дмитро Олегович. У минулому бізнесмен із непоганими перспективами, але через кілька років у їхнє містечко переїжджає одна родина, столичні бандюки одним словом. Коротше, у Митяя бізнес відібрали, а ваша Лера перекинулася до своїх нових друзів. Як кажуть, на горизонті запахло свіжою рибкою.

1 ... 55 56 57 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гарантія на кохання, Tama Lisn», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гарантія на кохання, Tama Lisn"