Читати книгу - "Ловець тіні, Донато Каррізі"

А ще існують перші рази, що бувають останніми. Сандра ніяк не могла собі уявити, що після шлюбу з Давідом цей досвід можна повторити з кимось іншим. Ось чому вона нізащо не одружилася б з Максом.

Хай там як, однак перші рази — хороші чи погані — назавжди залишали по собі слід у пам’яті й таїли якусь дивну магію. До того ж надавали цінний урок на майбутнє. Завжди. Окрім того випадку, свідками якого їм довелося стати цієї ночі в лісі.

Перший злочин монстра.

Бернгардові Єґеру було двадцять три роки, Анабель Меєр — дев’ятнадцять.

Він був з Берліна, а вона — з Гамбурга. Юнак недавно отримав диплом архітектора, а вона навчалася в мистецькому ліцеї. Познайомилися і вже кілька місяців по тому вирішили жити разом.

Два літа тому вони вирішили податися до Італії автостопом. Однак після двох тижнів мандрування півостровом безслідно зникли. Під час останньої телефонної розмови з рідними Бернгард та Анабель повідомили, що в них скоро буде дитина.

Це на них убивця вчився убивати.

Зважаючи на висновки слідчих експертів після вивчення місця злочину, усім стало зрозуміло: порядок дій убивці той самий, хоча й виконаний доволі невміло. Ніби діяв дилетант, що має хист і знає основи діла, але йому бракує необхідного досвіду, щоб виконати як слід власну роботу.

У цьому випадку річ була в деталях.

Куля, якою вбили юнака, розірвалася на рівні скроні, що здебільшого не призводить до негайної смерті. Ударів від ножа на тілі дівчини завдавали безладно по всьому животу, ніби вбивцею керував поспіх, а задоволення від своїх дій він не отримував.

До того ж не треба забувати про дитину.

Убивця не міг знати, що Анабель вагітна, — термін зовсім невеликий, щоб фізичні зміни стали помітними. Можливо, вона сама йому про це казала, однак було вже запізно. А може, він і сам усе зрозумів, коли знайшов тест на вагітність.

Дізнавшись про таку деталь, він усвідомив свою помилку: він вибрав пару, що не відповідала його первинній фантазії.

У планах монстра не йшлося про дітей.

Можливо, через це він вирішив закопати тіла. А позаяк припустився помилки, то вирішив приховати це від усіх, і насамперед — від себе самого.

Та згодом, коли він здобув досвід, коли вже всі після двох буквально бездоганних убивств з відповідним жахом та обуренням визнали за ним неабияку майстерність, йому захотілося показати світу свій недосконалий дебют. Бо тепер ота «неуважність» могла набути ще й іншої вартості та перетворитися на його найбільший тріумф.

Річ у тім, що справа зникнення двох закоханих не опинилася в архіві численних випадків зникнення, що трапляються щороку в Італії, і про неї не забули, все ще сподіваючись на певний щасливий випадок, який майже ніколи не наставав.

Анабель Меєр була другою донькою в родині відомого німецького банкіра, впливового чоловіка, що скористався певними важелями на урядовців та італійські органи влади, щоб примусити їх не припиняти пошуки доньки. Таким чином про справу писали в газетах, говорили по телебаченню, її довірили найдосвідченішій команді поліціянтів на чолі з Моро.

Позаяк хлопець із дівчиною подорожували автостопом, довелося проглядати години записів з телекамер спостереження, установлених на дорогах та швидкісних трасах, і, зважаючи на характер справи, залучити до роботи купу персоналу та всіляких засобів. Зникнення не вважали убивством, бо не було на те ніяких підстав, і ніхто також не думав, що це є викраденням, проте була задіяна неймовірна кількість сил і ресурсів.

Зрештою, попри всі об’єктивні труднощі щось виявити, стало відомо: Бернгард та Анабель у липні крутилися біля заправки на околиці Флоренції, на швидкісній трасі А1, так званій Трасі сонця. Зупиняли машини й просили підвезти їх до Рима.

Телекамери відеоспостереження на заправці зафіксували той момент, коли двійко молодих людей сідали до легкової автівки. Перевіривши номер, з’ясували, що машину було викрадено, однак обличчя водія розгледіти не змогли. Та завдяки особистим здібностям Моро поліція таки вийшла на злодія.

Це був відморозок з попередніми притягненнями за крадіжки та пограбування. У нього був свій почерк: запропонувати легковірним туристам підвезти їх, а потім змусити передати йому все їхнє майно під дулом пістолета. Підозрюваного зловили під час масової облави на злочинця. У нього вдома окрім «беретти» із затертим номером матрикули знайшли речі зниклих молодят: гаманець Бернгарда і золотий ланцюжок Анабель.

На думку слідчих, відморозок не врахував фізичної форми юнака, який, напевно, вчинив спротив під час пограбування. От і довелося стріляти. А далі, охоплений панікою, убив ще й дівчину, щоб потім сховати обидва тіла.

Після арешту чоловік визнав, що вчинив пограбування, однак на свій захист заявив, що ні в кого не стріляв і що висадив парочку за містом.

«У місці — треба ж такому! — що виявилося якраз за кілька сотень метрів від того пункту, де знайшли тіла», — зауважила Сандра.

Однак два роки тому ніхто їх там не шукав, адже відморозок під час першого слухання справи змінив свою версію. Признався в подвійному вбивстві, заявивши, що тіла викинув у річку.

Водолази обнишпорили все русло річки, але так нічого й не знайшли. Утім суд прийняв до відома готовність звинувачуваного до співпраці з юстицією, засудивши його до довічного ув’язнення, але дозволивши серед численних пунктів вироку можливість попросити одного дня (не надто вже й далекого) про особливий режим утримання на волі в обмежених умовах.

Тепер було очевидно, що признання виявилося частиною розробленої адвокатами стратегії: перед такими безсумнівними доказами йому порадили визнати вину, хоча то й було неправдою. Ішлося про один з недоліків судової системи, однак у той час батьки парочки, включно з могутнім банкіром, нарешті задовольнилися, адже мали винуватця, котрому винесли максимальну форму покарання. Що певною мірою компенсувало відсутність могили, над якою можна було поплакати. Італійські органи влади зі свого боку надали німецьким колегам докази ефективності своєї роботи. Віцеквестор Моро отримав численні подяки та значно підвищив свій професійний рейтинг.

Усі залишилися задоволені. До тієї миті.

Поки страшна правда являлася світу, Сандра зняла комбінезон і поклала все обладнання для фотоогляду місця злочину до службової машини.

За кілька кроків від неї збентежений Моро надавав перше інтерв’ю на радість журналістам найважливіших телеканалів — місцевих та загальнонаціональних. Його обличчя у світлі прожекторів було геть виснаженим і втомленим. За ним виднівся ліс, де знайшли тіла загиблих. Перед ним — ліс мікрофонів.

— Бернгард Єґер та Анабель Меєр, — чітко промовив він імена