Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Темний світ. Рівновага 📚 - Українською

Читати книгу - "Темний світ. Рівновага"

520
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Темний світ. Рівновага" автора Марина та Сергій Дяченко. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 95
Перейти на сторінку:
вода... Дядьки собі місця не знаходять... Ти зрозумій: вони всього-на-всього три старі шкарбуни, які зависли межи смертю й життям і посмертно гарують заради добра живих. Вони не всемогутні!

— Я не хотіла вступати у змову з Тінню, — сказала я.

— Я знаю.

— І я не... не збиралася зраджувати Доставку!

— Що тут говорити, — сказав він з глибокою втомою в голосі.

— І що мені робити? — прошепотіла я.

Він кивнув:

— Вирішуй. Або я тебе коригую й ти, умовно кажучи, забуваєш усе з того моменту, як ми з тобою влетіли під самоскид. Це анітрохи не боляче, не огидно, це ніяк — ти й не помітиш.

— Або?

— Або ти мені зараз пообіцяєш, що ніколи, ні за яких умов, заради свого життя або чужого не почнеш переговорів з Тінню. І ми вдаємо, що нічого не було... Тільки добре подумай, бо в тебе вже тепер наростають проблеми, пропуски в університеті, нема часу на особисте життя, і буде тільки сутужніше, тільки гірше... Подумай.

Що за день у мене сьогодні — одні сльози. З ранку до вечора. І, що характерно, увесь час з різних приводів.

Розділ п’ятнадцятий
Скалки

  е-ебедєва, вставай! Пора мені проситися в іншу кімнату, ти мене задовбала своїми витівками... Лебедєва, ти йдеш на першу пару чи ні?

Шльопання босих ніг, гуркіт падіння книжок, Настині лайки упівголоса.

— Слухай, а з цією посилкою що робити? Яка від Михайла Васильєва? Алло, ти чуєш?

Вона стояла над моїм ліжком з картонною скринькою в руках.

— Якщо хочеш, можеш відкрити...

Я ледь було не додала: «і взяти собі», але вчасно прикусила язика.

Настя підчепила ножицями картонний клапан. Розрізала прозору липку стрічку. Відкинула кришку, витягла згорток, скинула пакувальний папір:

— Нічого так, у хлопчика є смак...

У руках у неї був скляний заварювальний чайник з тонким носиком. Я насупилася; хоч яка я була того ранку розслаблена й виснажена, але інтуїція, вкупі зі здатністю міркувати, ще не зовсім мене покинули. Я дивилася на Настю й розуміла, що пазл не складається: з якого дива Міша слав би мені кур’єрською поштою чайник?

— Дивись, яка краса, — Настя подала мені чайник. — З трояндочками...

Я простягла руки і взяла подарунок. І була вражена тим, який він важкий при гаданій ажурній легкості...

І раптом по тонких стінках побігли тріщини. Крихітні, павутинні, вони брали початок від моїх пальців, точніше від відбитків моїх пальців на склі.

Це було як миттєва паморозь, як цвітіння вишневого саду в прискореному режимі. Це було дуже красиво й дуже швидко: прозорий чайник побілів, помутнів і розсипався на мільйон крихітних скалочок.

Не можу навести тут слова, якими відреагувала на подію Настя, але я була з нею цілком згодна.

* * *

Коло входу в наш корпус стояв блискучий мотоцикл. Поруч сидів Сем з блискучим шоломом у руках. Мені здалося, що я переживаю День бабака.

— Привіт, — Сем усміхався. — Як погостювала на дачі?

— Погано, — зізналася я чесно. — З їжі тільки макарони, з компанії тільки миші, й від французького коньяку вони по-хамськи відмовилися.

Сем розреготався. Я підхопила його сміх, і так ми іржали без причини на очах у сотні свідків, причому з кожною секундою мені ставало веселіше, спокійніше й легше.

— Скажіть, мадемуазель, — почав Сем грайливо, — а як би ви подивилися...

Під ногами в мене захрумтіло скло. Я стояла на купі скалок просто посеред дороги — скалки були дрібні, противні, наче тут розгатили молотком цілий ящик склотари. Як я могла їх не помітити?

— Ой, — сказав Сем.

Я підняла ногу. Моя підошва була схожа на спину скляного їжака: скалки встромилися гострими куточками й, здавалося, от-от проб’ють наскрізь.

— Мадемуазель, дозволите вам допомогти? — Сем ні на секунду не вийшов з образу. Підхопив мене під пахви, напрочуд легко підняв, я відчула ребрами тепло його долонь. Він акуратно посадив мене на сідло мотоцикла, зняв туфлю з моєї правої ноги й узявся обережно видряпувати скалки.

Цікаві юрмилися навколо, хіба що на руки не стрибали.

— Ваше замовлення, ме-ем!

Він надів мені туфлю на ногу. На секунду затримався, торкаючись кінчиками пальців кісточки на моїй нозі...

— Я передзвоню?

— Чекатиму.

Як чудово повернутися до життя. Як добре жити. Яке щастя.

* * *
1 ... 56 57 58 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темний світ. Рівновага», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Темний світ. Рівновага» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Темний світ. Рівновага"