Читати книгу - "Право на другий шанс, Тая Смоленська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Відчуваю як повіки наливаються свинцем, м'язи затерпли через тверду підлогу.
- А у тебе-то все добре? - питаю Віку. - А то ми все про мене, та про мене.
- Все просто чудово. Про мене не хвилюйся. І спасибі що виручила, я себе зараз винуватою відчуваю через те що з тобою сталося.
- Це не твоя вина, Віка. Люди, на жаль, часто вважають себе богами і творять що душі завгодно. Ніколи не знаєш на кого нарвешся. На добраніч, Вік, піду спробую хоч кілька годин поспати.
- І тобі солодких снів, подруго. Я через три тижні прилечу, зустрінемося і наїмося солодкого, щоб втопити всі свої печалі в калоріях.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Право на другий шанс, Тая Смоленська», після закриття браузера.
