Читати книгу - "Не в красі щастя, Ангеліна Кріхелі"

Дівчина відкрито подивилася йому в очі, не наважуючись заперечити. Взагалі ні на що не наважуючись під пильним поглядом садиста, що сидів поруч.

Її наче блискавкою вразило. Так ось, у чому вона не повинна заважати! Це він уводить компанію у друга! Марина з ним заразом, чи він використовує її втемну? Бідний Максим. Як він переживе ці новини?

Цікаво, а його детектив уже знає імена? Сам Максим знає? Що якщо зараз він тільки розігрує виставу з довірою, щоб не злякати раніше зловмисника? Ні, не схоже. Він такий розслаблений та спокійний. Втім, і Діма не виглядає напруженим.

- Я дуже рада, що ви стали на крок ближче до мрії, - і це вона вимовила вкрай щиро, незважаючи ні на що, але дуже обережно підбираючи слова. - Якщо правильно розумію, сьогодні ви захочете провести день із другом. Скасувати усі ваші зустрічі на сьогодні?

- Аліночко, ви - проникливе диво!

Дівчина зніяковіло опустила голову, гарячково розмірковуючи, як без підозр підійти ближче до суті свого прохання.

- Шефе, а якщо ви сьогодні не в ділі, можна і мені крихітний вихідний? - тихо і несміливо попросила вона, боячись підняти очі.

Максим стрепенувся.

- У вас щось трапилось? Вам потрібна допомога?

- Ні-ні! - надто поспішно озвалася Аліна, старанно не дивлячись на Діму, щоб не видати майже тваринний страх перед цим монстром. - Просто я вчора виявила, що вдягнути мені тепер нічого...

Макс задумливо оглянув свого диво-секретаря. Виглядала вона чудово, одягнена зі смаком. Він погано знався на моді, але брендові речі від дешевого ширвжитку міг відрізнити легко. Цей костюм коштував дві її зарплати, не менше. Нахмурився.

- Цей костюм - все, що залишилося у мене при втечі з минулого життя... - сором'язливо пояснила дівчина і впіймала себе на тому, що по щоці покотилася мовчазна сльоза.

Що якщо й Максим заразом із Дімою? А вона тут розпинається перед двома лиходіями? Але у шефа був такий добрий і теплий погляд людини, що розуміє, що не повірити їй було складно. Дівчина завмерла в очікуванні відповіді, бачачи майже неприкриту зловтіху в очах бізнес-партнера Макса.

- Вибачте, я навіть не подумав про це, - ніяково посунувся у своєму кріслі та відповів бос, і поспішив пояснити Дімі ситуацію. - У Аліни склалися складні обставини і вона була змушена ховатися в такому образі, що навіть я спершу вважав її... Не помічав краси, загалом, - зніяковіло завершив фразу Максим.

- А хіба таку красу можна замаскувати до невпізнання? - Дмитро відверто бавився історією, будучи винуватцем подій, що описуються.

Аліна знову задумалася про роль Марини у всьому цьому кошмарі. Чому шкільна подруга підштовхнула її до викриття саме зараз, до приїзду Дмитра? Чи може це бути випадковим збігом обставин? Чи знає вона, що її переслідувач і бізнес-партнер Макса - одне й те саме обличчя? Господи, довкола одні інтриги!

- Звісно, ви можете витратити цей день на шопінг. Тим більше, що вам нараховано премію. І якщо не вкладетеся в часі сьогодні, то й завтра можете не приходити на роботу! – добродушно посміхнувся Максим. - Все одно четвер. На носі вихідні. Жодних серйозних справ поки немає, а ви й так попрацювали на славу.

Щодо премії, явно складеної щойно, Аліна не стала чинити опір.

Діма відверто сердився. Щелепа стиснула так, що заходили жовна.

- Успіхів вам!

Дівчина скромно подякувала шефу за розуміння і квапливо ковзнула до виходу.

Діма не міг відразу зупинити її або кинутися в погоню, не викликавши підозри друга. А судячи з того, що був здивований зустрічі з нею, все ж таки не знав, що вона в офісі. Значить, хоч би в цьому Марина ні до чого. Інакше б обов'язково здала її коханцю. Правильно. Інакше чому вона помчала ділитися з ним радістю розлучення з нареченим?

Якщо зустріч раптова, то за нею ще не стежать його люди. Вона може встигнути проскочити до ділянки до Роми. Ні, надто небезпечно. Діма може і телефоном стеження приставити. Як бути?

Максим, що залишився в кабінеті, набрав номер бухгалтерії, запросивши номер картки секретаря. Безглуздо вигадав на ходу, що знайшов у приймальні банківську картку, але вона не іменна. Потрібно знайти власника. Аж раптом це просто секретар забула.

Бухгалтер недовірливо і насмішкувато хмикнула одночасно разом із здивованим Дмитром. Але номер продиктувала. Він не впізнавав у цій турботливій квочці свого цинічного друга - відомого серцеїда.

Максим глузування по обидва боки проігнорував, захоплено відправляючи за допомогою онлайн-банкінгу суму на рахунок Аліни, що дорівнює її зарплаті за три місяці.

По-перше, їй явно потрібна допомога. По-друге, вона правда працювала старанно за всі відділи відразу, та ще й як детектив. По-третє, вона врятувала йому життя, підштовхнувши повернутись до улюбленої справи. І нарешті... він усе ще сподівався колись обійняти цю світлу і добру красуню на правах пари, а не друга чи начальника. І нехай надія примарна та не обґрунтована. Але саме їй збирався присвятити свій музичний альбом.

На виході з бізнес-центру Аліна почула звук сповіщення, поглянула на дисплей та обімліла. На її рахунок зайшла кругленька сума від приватної особи. Ну звичайно! Максиме...

Дівчина похитала головою з сумною усмішкою. Вона добре розуміла мотивацію його вчинків, але, як і раніше, не могла відповісти взаємністю. Тому що серце вже зайняте.