Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Приборкати дракона, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Приборкати дракона" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 106
Перейти на сторінку:
Розділ 24. В очікуванні дива

Алісандра

Сказати, що я була шокована - нічого не сказати. Почуте просто не вкладалося в мене в голові, а здогадки, що заполонили всі мої думки, змушували розгублено кліпати очима. Я - обрана. І в мене є напівпрозорі крила, а ще я можу літати...

Але ці радісні роздуми одразу перекривалися іншими: якась магія всередині мене зашкодила Ріггарду, і може бути небезпечною і для інших. А отже, я й сама несу загрозу оточенню.

- Про що задумалася? - Драгонійський немов розумів мене, і я відчула обережний дотик до своєї долоні.

- Ця Сила в мені, вона...

- Ні, вона нікому не зашкодить, заспокойся, - мені б його впевненість. - Ба більше, вона захистить тебе від сторонніх зазіхань, - а ось це вже цікаво. Хотілося б дізнатися детальніше, але замість цього я запитала зовсім інше:

- А я не стану драконом? - Безглуздо, так? Ще кілька днів тому я думала лише про те, що в мені тече кров звичайної людини, і що я не пара для імператора, а зараз розмірковую над тим, чи отримаю другу іпостась.

- Не впевнений. Думаю, це щось інше. До того ж, якщо ти нове втілення судженої Бріана, тоді... - я підняла очі на чоловіка навпроти, і раптом усвідомила, чого в цій історії не вистачало.

- Ким вона була? Л-людиною? - Невпевнено прошепотіла, боячись подивитися в очі своєму співрозмовнику.

- Не зовсім... Але й не драконом, - а хто ж тоді? Ельф? Дріада? Фейрі? - Детальніше ми зможемо дізнатися, коли прибудемо до Пантеону. Я вже дещо приготував, але нам варто бути обережнішими. Я все ще не знаю, кому з Верховних можна довіряти, і через це все затягується, - я коротко кивнула, приймаючи такі пояснення. - Але в мене до тебе є одне прохання. Доведеться тримати те, що трапилося, в таємниці від усіх, навіть батькам не варто знати про те, що тут сталося. Це може бути небезпечно, - цілком імовірно, що правитель мав рацію, все ж тепер усе має змінитися для мене.

А от у який бік - час покаже.

- Добре. Але я маю ж якось пояснити те, що відбувалося на площі. До того ж твоя ефектна поява, навряд чи це пройде повз мою сім'ю, - та й узагалі, я гадаю, всі й кожен обговорюватимуть звернення імператора.

- Скажемо, що це був дикий, який вирвався на волю, але мені вдалося його втихомирити, - я з сумнівом поглянула на малюка, який задрімав біля входу в печеру, і посміхнулася власним думкам:

-" Я особлива. Я зможу допомогти Брайну і, можливо, іншим драконам...".

- Сандро, ти мене чуєш? - Уважно подивилася на чоловіка і ствердно кивнула. - Чудово. І ще одне... Ти впораєшся із силою всередині тебе, а я обов'язково тобі допоможу, - тепер переді мною опинився куратор, який давав мені обіцянку.

- Дякую, - усміхнулася, акуратно вкладаючи свою долоню в простягнуту мені руку.

- Але спускатися нам доведеться самостійно, мій артефакт переміщення розрядився, - винувато посміхнувся правитель, а я з сумнівом поглянула на вершини, які нас оточували. Та тут же метрів п'ятдесят, не менше. - Хоча... може твій друг нам допоможе? - Тепер уже й Брайн дивився на нашу парочку із сумнівом, але в мене в голові почав зріти справжній план.

А що, якщо...

Пам'ятається, сьогодні в нас мала бути перша спроба в прирученні дикого, і майстер Клайн планував розповісти мені, як краще відкритися своєму підопічному. Ось тільки лекцію я не прослухала, а згаданий раніше доглядач "драконячих стійл" був занадто далеко від нас, щоб дати мені хоч якусь підказку.

Але в цьому були і свої плюси: не знаючи основ, я не була пов'язана догмами і законами магічного підпорядкування. А отже, теоретично мої можливості безмежні. 

Під уважним поглядом ультрамаринових очей я попрямувала до Брайна, спостерігаючи за тим, як заворушилося драконятко. Не знаю, що зараз було в голові у дикого, але виглядав він насторожено.

- Не пресуй його своєю енергетикою, дій м'яко, але впевнено, - давав свої настанови Драгонійський, який рухався прямісінько за мною, але водночас намагався перебувати на деякій відстані. - Покажи йому, що твої наміри чисті, - ну, з цим простіше, адже я справді не бажала своєму підопічному шкоди.

- Привіт, - несміливо посміхнулася малюкові, погладивши його по гарячому боці. - Мені дуже потрібна твоя допомога, - здається, мій наречений у мене за спиною щось проговорив, але я повністю відключилася від зовнішніх подразників, намагаючись налаштуватися на наш із Брайном зв'язок.

Адже він мав бути, інакше як би драконятко знайшло мене в цілому натовпі посеред міста?

Луската голова трошки пригнулася, і я помітила легке ворушіння ніздрів. Мене нюхали?

- Як бачиш, мої крила не справжні, а в Ріггарда так і зовсім їх вже немає, і тепер нам самим не вибратися звідси, - схоже, згадка другої іпостасі імператора не дуже сподобалася моєму улюбленцю, бо він грізно пирхнув у бік згаданого чоловіка, явно показуючи, що не високої думки про його здібності. - Ти не міг би нам допомогти в цій складній справі? А я спробую домовитися, щоб у тебе було окреме житло. - Не знаю, чи розумів мене малюк, але погляд його був уважним, а хвіст раз у раз ворушився, показуючи хвилювання і внутрішню боротьбу мого підопічного.

- Риирх, - пролунало мені у відповідь, і драконяча тушка опинилася на кам'яному карнизі, тоді як одне крило послужливо виступало в ролі своєрідних сходів.

Не роздумуючи, я наблизилася до Брайна, акуратно піднімаючись на потужну драконячу спину. Покряхтівши, я все ж таки сіла зручніше, пригадуючи, як страждала моя п'ята точка під час попереднього польоту. А після цього я в очікуванні витріщилася на Драгонійського, який чомусь не поспішав зайняти місце поруч зі мною.

- Летіть самі, я ще побуду тут... - ошелешив мене звісткою правитель, і я невпевнено покосилася спершу на нього, а потім на дорогу, що лежала попереду.

- "А може не треба?", - було трохи страшно.

Ні, не так... Було до чортиків страшно і боязно. А що, якщо ми не впораємося? І нехай я була впевнена у своєму вихованцеві, але ж він ще жодного разу нікого не носив у себе на спині, і цілком можливо, що нова ноша виявиться для нього непосильною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 57 58 59 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приборкати дракона, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Приборкати дракона, Ліра Куміра"