Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Руйнація, Ріна Бейкер 📚 - Українською

Читати книгу - "Руйнація, Ріна Бейкер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Руйнація" автора Ріна Бейкер. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 74
Перейти на сторінку:
Розділ 32 Нова залежність

 — І що ти пропонуєш? — запитую, кусаючи хрумкий тост, що приготував нам на сніданок Кайл, в доповнення до неймовірно ніжного скремблу. Як йому це вдається? В моєму виконанні він вічно підгорає. — Я не зможу робити вигляд, що нічого не знаю. 
— Але ти мусиш, — чоловік бере керамічну чашку та робить ковток кави без вершків, з однією ложкою цукру. Для чого я запамʼятала це спостереження — поняття не маю. — Він думає, що ти не в курсі про справи батька, тобі це грає на руку. Та й про Бруно він нізащо не здогадається. Їм відомо, що я застрелив його, дивлячись в обличчя. 
— Чому він був тут? — запитую, бажаючи зняти пелену, хоча б з однієї таємниці. — Бруно. 
— У нас… гостював їх кузен, що втратив міру, та заліз у наш офіс, аби понишпорити там, та був спійманий на місці, — Кайл закидає до рота шматок сиру, повільно пережовуючи. 
— Може вже скажеш нарешті чим саме ти займаєшся, Кайле? — спираючись ліктями на стіл, подаюсь вперед. 
— Тобі це не буде цікаво, зіронько, — його пальці стискають вушко чашки, і він пірнає в каву, намагаючись уникнути подальших запитань. 
— А ти спробуй, а тоді я вирішу сама — було мені цікаво, чи ні, — наполягаю я.  
— Я добуваю та продаю найцінніше, що є в наш час. 
— Органи? — я відчуваю приступ нудоти. 
   Чоловік заходиться сміхом, здригаючись, а я дивлюсь на нього сумішшю роздратування та бажання торкнутися його щоки, адже коли він сміється, на ній утворюється ця прекрасна лінія, що майже схожа на ямочку, але навіть краще. 
— Ні, це не органи, Бетані, — він уважно дивиться в мої очі. — Інформація. Я та моя команда добуваємо цінну інформацію. Часом ми допомагаємо замовнику використати здобуті знання з користю. Ось і все, все дуже просто. 
— Тебе послухати,  то ти інформаційне бʼюро, а на вихідних рятуєш кошенят, знімаючи їх з дерев, — заправляю пасмо волосся за вухо, він ловить цей рух, спостерігає заворожено.  
— Приблизно так це і є. 
— Тоді чому ти розмальовуєш обличчя? 
— Це моя візитівка, — він починає збирати брудний посуд, ставлячи тарілку в тарілку. 
— Я допоможу, — пропоную, підхоплюючись з місця. 
— Сиди, я впораюсь за дві хвилини, а потім ми йдемо до твого старого друга. 
   Я скептично вигинаю брову, але все ж сідаю на стілець, спостерігаючи за найпривабливішим мийником посуду, що я бачила в своєму житті.

   Форест махає головою, ніби вітаючись зі мною, його розкішна грива виблискує на сонці. Поруч стоїть Кайл, затягуючи ремені на сідлі. Те, як він це робить… Я заплющую очі, глибоко дихаючи. Проте, я не настільки сильна, аби відмовити собі в задоволенні вести спостереження. Вправні пальці втискаються між тілом коня та ременем і міцно охоплюють його, натягуючи на себе. Він ще раз перевіряє, чи достатньо міцно затягнув спорядження та задоволено киває головою. 
— Готово. Сідай, буду вчити тебе нормально їздити верхи, — він ляскає по сідлу. 
— Я і так непогано з цим впораюся за потреби, — стискаю мʼязи піхви, лише подумавши про те, як звучить наша розмова в моїй голові. Думки геть не про класичну верхову їзду. — Я професійно сідлаю механічного бика. 
— Бет, я бачив, як ти це робиш, можна краще, — від цього тону я знову відчула себе здібною, але лінивою ученицею, яку вичитують за погано виконане домашнє завдання. — Став ногу в стремено. 
   Я підводжу ногу, фіксую її, міцно тримаючись за сідло. Руки чоловіка лягають на мої стегна, коли він допомагає піднятися. 
— Ось так, а зараз перекинь праву ногу на той бік, — як вчитель, каже він.
— Не хвилюйся, я знаю що потрібно робити, коли знаходжуся зверху. 
— Це ми і перевіримо. 
   Зручно вмощуюся, дивлячись на його руку, що досі стискає стегно в чорних велосипедках. Його пальці довгі та доглянуті, згадую як смоктала один із них і уявляю, як він кладе мені до рота середній та вказівний, пестить ними язик, яка неймовірно приємна на доторк кожна фаланга. 
— … перед собою, — його голос, виринає з туману. 
— Що? — часто кліпаючи перепитую я. 
— Дивись перед собою, вирівняй плечі, тримай руки міцно, вони мають бути продовженням повіддя. 
   Вирівнюю спину, дивлячись вперед, на горизонт. Це складно, коли він починає погладжувати мою ногу. 
— Коли ти зверху, то маєш тримати все під контролем. Саме ти керуєш, а не кінь. Він буде слухатися, якщо ти будеш впевненою в собі та своїх діях. 
— А ми будемо рухатися, чи тільки говорити? 
— Спершу ти маєш прослухати короткий курс, а далі перевіримо, як ти його засвоїла. 
— Так, сер, слухаюсь, сер, — я дражню його. 
— Якщо потрібно повернути, то переводь вагу на відповідний бік. Памʼятай: куди очі — туди тіло. Твої ноги та спина мають бути сильні та напружені, але шия — розслабленою.  
— Ти так гарно пояснюєш. Не думав давати приватні уроки? — цілком серйозно запитую, а він лише видає сухий смішок. 
   Тільки що в мене народилася нова фантазія про секс з гарячим та цілком конкретним інструктором з верхової їзди.
— Форест не любить, коли з ним поводяться грубо, не поспішай, — каже він, коли я хочу пришвидшити скакуна. — На такій швидкості не варто так припідійматися. — його смішок, як тиха музика для моїх вух. 
— Можливо я хотіла вразити тебе? — ще більше прогинаюся в поясниці, махаючи головою, аби високий хвіст вдаряв по плечах. 
— Тобі вдається. Але до техніки це не має ніякого стосунку. 
   Кайл підходить до Фореста, зупиняючи, гладить шию, проводить рукою по ребру носа. Цей мазунчик горнеться до нього та задоволено фиркає. Обличчя чоловіка осяюється такою світлою радістю, що навіть не хочеться згадувати про всі ті речі, що він чинив. Я кусаю губу, усміхаючись. 
— Він тебе любить, — кажу, підморгуючи. 
— Звісно, — він відступає крок вбік та припідіймає руки. — Як мене можна не любити? 
— Ніяк, — я знизую плечима. — Якщо ти кінь. А якщо людина — там вже трішки складніше. 
   Він підходить до лівого боку Фореста, кладе руку на сідло переді мною та ставить ногу в стремено. 
— Що ти хочеш… — я не встигаю договорити, тому що скрикую від несподіванки, коли він опиняється позаду мене, за межами сідла. 
— А зараз ми попрактикуємо галоп, — шепоче мені на вухо. 
   Він накриває мої руки своїми долонями і ми разом тримаємо повіддя. Груди чоловіка торкаються до моєї спини, це майже обійми. 
— Тримайся міцно зіронько, буде швидко, але ти не бійся, — після цих слів гарячі губи торкаються тієї самої місцинки за вухом, де розташовано кнопку: «згенерувати потік мурашок по всьому тілу». 
   Ми набираємо швидкість, та поки що, це не той темп, в якому зазвичай їздить Кайл. 
— А зараз можеш підійматися та опускатися. Як тоді, коли ти дражнила мене, — низько промовляє він. 
— Я тебе не дражнила. То була демонстрація, — кажу, повертаючи голову до нього. Тепле дихання чоловіка лоскоче скроню. 
— Очі прямо, Бетані, — нагадує він, а я слухняно виконую. — І так, ти таки дражнила. 
   Ми прискорюємося. Розумію, що управління повністю в його руках, я лише пасажир, що навіть за дорогою не слідкує, тільки відчуває жар та вологу в трусиках. Від тертя об сідло стає лише гірше. 
— Хочеш спробувати зробити це самостійно? — запитує він. 
   Я лише киваю головою, відкидаючи страх та сумніви.  
   Кайл відпускає мої руки, і от вже я керую траєкторією руху жеребця. Теплий вітер пестить обличчя, за нами підіймається стовп куряви. Відчуваю себе вільною та всемогутньою. До чорта думки про родину Мореллі, про батька, матір і всю ту дурню, що отруює мій мозок. Я тут, в моменті, я жива. 
   Великі, сильні долоні лягають на мої сідниці та допомагають опускатися і підійматися, задаючи темп. Він стискає їх збоку, малюючи кола великими пальцями. Не уявляю наскільки сильні його ноги, якщо він так міцно тримається поза сідлом. 
— Шикарний вигляд, — гарчить він. 
— Так, тут дуже гарно, — кричу у відповідь, аби вітер не поніс мої слова повз його вуха. 
— Ти не бачиш того, що бачу я. 
   Мої щоки шаріються, наче я школярка, яка отримала перший комплімент від хлопця. 
— Ось так, можна ще вище, — він гладить мою дупу, а я старанно підіймаю її. — Уяви, що ти зараз на моєму члені, Бетані. 
— Я не знаю, як високо потрібно припідійматися на твоєму члені, Кайле. Не мала нагоди ознайомитися з обʼємом роботи. 
   Він лише сміється, не розтуляючи вуста, та припадає довгим поцілунком до плеча під тонкою бретелькою майки. Його пальці лягають на шов між моїх сідниць, міцно стискають тканину, та тягнуть в різні сторони. Я зойкаю, коли розумію, що велосипедки розірвані, а шкіру пестить вітер. Одна рука чоловіка береться за повіддя, а інша лягає на вульву, що досі захована за трусиками. Поняття не маю, чи він дивиться на дорогу, але заплющую очі, передаючи контроль йому. Фізично важко втриматися від бажання притиснутися до нього, розчинитися в обіймах. 
— Бетані, продовжуй триматися рівно, — його голос спокійний, але дихання пришвидшується та стає глибоким, коли пальці відсторонюють трусики і знаходять там вологу. 
— Чорт! — стогну я.  
   Пальці Кайла накривають всю поверхню, тягнучись кінчиками до клітора, та починають круговими обертами пестити мене. 
— Дідько, Бетані, яка ти мокра! Невже ти завжди готова для мене? 
— Так, — єдине, що я можу сказати. 
   Він задоволено хмикає, після чого забирає пальці і кладе їх до свого рота. 
— А ти казала, що такий бенкет більше не повториться. Приємно, що ти так сильно помилялася. 
   Кайл знову опускає руку, вставляючи в мене відразу два пальці. Я кусаю губу, аби не скрикнути знову. Раптом це налякає коня? 
— Ось так, а зараз трахни мої пальці, Бетані, покажи свою ідеальну техніку. 
    І я, чорт забирай, виконую цей наказ. 
    Роблю це з таким задоволенням та ентузіазмом, як не робила раніше нічого. Мої вигуки тихі, більше схоже на шепіт та скиглення, але я знаю, що він чує достатньо. Пальці відчуваються так до біса ідеально, наче створені для того, щоб бути в мені. 
   Кайл тягне за повіддя і ми зупиняємось. Я повертаю голову до нього і наші губи миттєво знаходять одне одного, зливаючись в поцілунок. 
   Чоловік витягує пальці, а я незадоволено гарчу в його рот. Не встигаю відірватися, аби обуритись, як він засовує руку спереду і знову заходить в мене, стискаючи руку так ідеально, що пальці тиснуть на передню стінку всередині, а долоня треться об клітор. Звуки хлюпання та нашого пристрасного поцілунку — єдине, що мене цікавить, я готова слухати це вічно, видаливши всю музику з плей-листів. 
— Поїхали в будинок, хочу тебе всього, — благаю в його напіввідкритий рот. 
— Я не зможу терпіти так довго, зіронько, — він одним ривком опиняється на землі та тягне руки, аби зняти мене. — Сідай на огорожу. 
   Не знаю для чого він це казав, адже за декілька секунд він садовить мене на деревну огорожу, широко розводячи мої ноги. Кайл злегка нахиляється, дивлячись туди, де розірвана тканина демонструє лінію трусиків, що трішки відведена вбік. 
— Чорт, кожен раз, як бачу твою кицьку, я забуваю, що ввесь інший світ існує, — він хапає краї тканини, а ті з чутним тріском розходиться ще ширше. 
— Кайле, ти відлижеш мені, чи так і будеш далі витріщатися? — запитую, адже він дивиться на мене, наче зачарований на магічну кулю. 
   Його губи розпливаються в котячій усмішці, він робить крок ближче, одним майстерним рухом опускає виріз майки, звільняючи груди, роздивляється кожну так детально, що я хочу або прикритися, або притиснути обличчя чоловіка до них. Язик обводить один твердий сосок, за цим різко переходить до іншого. Сильна рука стискає ліву, поки губи та язик тероризують праву. Хтось називає це метеликами, можливо так і є, тому що я фізично відчуваю тріпотіння, що пестить живіт зсередини. Він проводить між грудьми розслабленим язиком та нарешті нахиляється до моєї вульви. Я відчуваю його тепле дихання, воно лоскоче та дражнить. Пальці чоловіка поправляють трусики, розміщуючи їх так, як вони мають знаходитися під час носіння білизни, а не так, як потрібно, аби торкнутися язиком. 
   Я обурено та знесилено видихаю. Він лише сильніше обвиває мої ноги і проводить язиком по поверхні білизни, стискає ніжну шкіру зубами, охоплює прикритий клітор та втягує в себе. Кожен мʼяз, що є в тілі, завібрував від цього. Він цілує оголену шкіру навколо трусиків, проводить по ній кінчиком язика. Мене аж підкидає. Я думаю, що він розуміє всю відповідальність своїх рухів, адже в наступну секунду два пальці охоплюють тканину та відтягують її вбік. Якби він цього не зробив — неоднмінно постраждав би. 
   Губи проходяться легкими цілунками від  низу до верху, а коли знаходять важкий, налитий кровʼю клітор — накривають його. 
— О, так! — я стогну це, закидаючи обличчя до неба. 
— Я мріяв про це з того самого дня, як побачив тебе в своєму готелі. Хотілося зʼїсти цю солодку кицьку. 
— Бляха, Кайле, продовжуй робити своїм язиком те, що робив до цього, я майже кінчила! Відлизуй, а не базікай. 
   Він стискає мою талію і тягне на себе, цілуючи, перед тим, як поставити на землю. 
   Я спираюсь на огорожу, підіймаючись на носочки, а він, присівши ззаду, занурює своє обличчя між моїх сідниць. Напружений язик входить всередину і рухається там. 
   До біса все! Я так голосно скрикую від того, що його пальці доєднуються до язика, створюючи ідеальний тамдем. Нехай мій крик задоволення летить, розбиваючись об дерева, навіки залишаючись вібрувати у цьому місці. 
— Чорт, хочу увійти в тебе, — він підводиться та треться пахом об мій зад. — Я планував зробити це не так і не тут, але… якщо не зроблю - мої яйця вибухнуть, нахрі, —він проводить язиком по солонуватій шкірі на шиї. — Можна? 
— Кайле, ти ще питаєш? — я кладу руку між ніг, та розтираю вологу, що вже тече вниз ногами. 
   Хочу розвернутися, аби допомогти йому дістати член, але пізно. Велика голівка треться між моїх складок, викликаючи пульсацію кожного органу. Я не бачу, проте вже розумію, що він ідеальний. Ідеально твердий та рельєфний. 
— Здається, якщо я зроблю це, то запуститься дійсно невідворотний процес. Ти впевнена, що хочеш цього, Бетані? 
— Кайле Вествуде, трахніть мене нарешті! — вибухаю я, але звуки зникають з мого рота, тому що в ту ж секунду він вганяється на всю довжину. Так і стою з відкритим ротом, як риба, викинута на суходіл. 
   Я така мокра та розслаблена, що це зовсім не дискомфотно. Він завмирає і видає такий глибокий, первісний, грудний звук, що я починаю стискатися навколо нього. 
— Бляха, це відчувається так ідеально! Ти створена для мене, Бетані, — він починає рухатися та кладе руку на мою шию. — Я не думав, що можу зловити зірочки в очах. Не в такому віці, — його член виходить на декілька сантиметрів, а потім різко повертається назад. Амплітуда рухів не велика, а темп — чіткий та жорсткий. — Але те, як ти стискаєш мене, — для підтвердження його слів, я напружую внутрішні мʼязи. — Чорт, якщо ще раз так зробиш, я кінчу!
— Тоді можеш кінчити для мене, — я знову стискаюся, закочуючи очі. 
   Він починає збільшувати темп і притискати мене до себе, все ще ніжно стискаючи шию. Рука знаходить клітор і притискає його, не рухаючись. 
— Так, ось так, Кайле! Не рухай рукою, будь ласка, просто притискай мене саме так, — я знаходжу коротку дорогу до оргазму і вже біжу до нього, з кожним поштовхом набираючи швидкість. — Так! Так! Я майже… Ще трішки…
   Кут входу такий правильний, що ще один поштовх — і я закидаю голову на його плече, викрикуючи імʼя чоловіка. Мене струшує хвиля за хвилею. В очах сипляться зорі, а у вухах дзвенить від їх падіння. Я стискаюся на його члені, не контролюючи цю хаотичну пульсацію. Він в мені, але не рухається, терпляче чекаючи, поки я отямлюся. Ніс чоловіка вдихає запах мого волосся, а губи цілують його. 
   Він знову відновлює поштовхи, кладучи руки на тонку талію. Я знову спираюся на деревʼяну балку та низько опускаюся, прогинаючись. 
   Несамовито, пристрасно, дико та первісно, — ось як ми рухаємося. Ляскання шкіри об шкіру, його низькі видихи, мої високі скрикування, — ось що важливо зараз. Я не можу пригадати як мене звати, поки він не задає питання. 
— Куди мені кінчити, Бетані? — він стогне так гарно і правильно. Більшість чоловіків просто соромляться видавати звуки під час сексу. Але це точно не про нього. 
— А куди тобі хотілося б? — запитую, кусаючи внутрішню сторону щоки. 
— Всюди. Мені бляха, не вистачить місяця щоденного сексу, щоб кінчити на кожну частинку твого тіла, про яку я мріяв. 
— Тоді давай зробимо це по справжньому. Не віртуально. Можеш кінчити на мій язик, будь ласка? 
— Бляха, не думав, що ти це скажеш, — він робить два глибоких, чітких поштовхи. — Чорт, я зараз кінчу! 
   Кайл виходить з мене, а я різко розвертаюся і падаю на коліна перед ним. Пісок врізається в шкіру, але мені начхати. Я лише дивлюся в його очі, відкривши рот, і покірно чекаю, поки він, стискаючи рукою свій гарний та рівний член, не починає вивергати гарячу, густу сперму. Тіло чоловіка бʼють конвульсії, він дивиться в мої очі, але не може стримати рефлекси і закочує їх, відкриваючи рота. Його прес напружується, стає таким рельєфним, що хочеться провести язиком по мʼязах. Він кінчає прямо на витягнутий язик, не проливаючи ні краплі рідини повз. Я охоплюю основу члена долонею, забираючи його руку і засмоктую голівку, вбираючи все до останньої краплі. 
   Він дивиться на мене з виразом чистого захоплення, а я ковтаю, тріумфуючи. Його смак обволікає горло. 
   Розтуляю вуста, витягую язик, демонструючи, що там порожньо. Він знову стогне і підіймає мене, притискаючи до себе так, що наші носи рівняються. 
— Ти неймовірна жінка, Бетані. Не плануй нічого на найближчий час. В нас багато срав. Всі вони крутяться навколо ліжка. Те, що було щойно… Я маю перепросити за це. Ти заслуговуєш на набагато більше, — він каже це і накриває мій рот своїм, поглинаючи довгим, глибоким поцілунком. 
   Тримайте мене семеро! Здається, в мене нова залежність.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 57 58 59 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руйнація, Ріна Бейкер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Руйнація, Ріна Бейкер"