Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Ілюзорний світ кохання, Тея 📚 - Українською

Читати книгу - "Ілюзорний світ кохання, Тея"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ілюзорний світ кохання" автора Тея. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59
Перейти на сторінку:

  Такої відвертої розмови я не очікувала від нього. І тоді я зрозуміла, чому мені весь час здавалося, що за мною хтось стежить. Було відчуття, ніби на мене хтось дивиться, коли я гуляла в парку, але я ніяк не могла зрозуміти, що це. І ось нарешті пазл почав складатися.

  — Ось звідки у мене це дивне відчуття, що мій чоловік десь поряд, зовсім недалеко, потрібно лише озирнутися. Ось чому іноді я навіть відчувала його енергію. А іноді здавалося, що за мною хтось стежить. Це був ти? – почала відверту розмову з Микитою.

  — Мабуть, я. Так, я дійсно був поряд, недалеко. Навіть офіс біля твого дому орендував. О, ось ми й приїхали.

  — А що тут? — з кожною хвилиною моє здивування зростало.

  — Тут нотаріус, пішли зі мною, заберемо документи та підемо пообідаємо, бо я теж дуже голодний. Вибач, що сьогодні тебе теж голодом морю, — сказав він і раптово взяв мою руку та поцілував її.

  Ми вийшли з машини, нічого не підозрюючи, я пішла з ним. Ми зайшли в будівлю, на першому поверсі він постукав у кабінет. Таблички на ньому не було, тому я спочатку навіть не зрозуміла, що тут відбувається.

  — Так-так, заходьте, — пролунав спокійний і теплий жіночий голос із середини.

  — Доброго дня, — ввічливо привітався Микита до привабливої жінки в кабінеті.

 — Доброго дня, Микито Михайлович, ми вже вас зачекалися, — відповіла вона йому з легким усміхом. У її погляді було щось добре і тепле.

 — Так, вибачте, трохи запізнилися, — почав виправдовуватися він. І я відчула, як його голос наповнився хвилюванням, хоч він старанно намагався це приховати.

 — Нічого страшного, головне, що ви прийшли. Ну що, давайте документи, — сказала жінка, посміхаючись нам обом.

  — Ось, тримайте, — Микита передав їй свій паспорт. Потім звернувся до мене: — Леля, давай свій паспорт.

  — Паспорт? — здивувалась я. — А навіщо? Я щось не розумію…

  Микита подивився мені в очі з усією серйозністю і водночас ніжністю.

  — Ти пам'ятаєш, я колись казав, що одружуся з тобою?

  — Так, було колись у минулому… Дуже давно, — відповіла я, почуваючись трохи розгубленою.

  — Леля, — почав він, зупинившись на мить, — стань, будь ласка, моєю дружиною. Я обіцяю берегти тебе, піклуватися про тебе і завжди бути поруч, що б не сталося. Ти станеш моєю дружиною?

  Микита дістав із сумки маленьку червону коробочку, відкрив її, і перед моїми очима з’явилася неймовірно красива каблучка. Я навіть не могла повірити, що це відбувається зі мною. Жінка за столом тихо спостерігала за нами, у неї блищали сльози на очах від зворушеності. А я сиділа в ступорі, не вірячи, що цей момент, який я стільки разів уявляла, нарешті настав.

  — Леля, ти будеш моєю дружиною? — знову тихо запитав він.

  — Так! — нарешті прийшла я до тями й, не вагаючись, вимовила це коротке, але важливе слово.

  Микита обережно одягнув мені каблучку на палець. Потім нахилився і ніжно поцілував мене в губи. Його губи були теплими й сповненими любові.

  — Дякую, — прошепотів він. — Тепер я найщасливіша людина на світі. Якщо ти захочеш весілля з купою гостей, ти тільки скажи, і ми його відразу влаштуємо. Але зараз давай просто розпишемося, тільки ми двоє.

  — Давай, я згодна, — відповіла я, все ще намагаючись усвідомити, що сталося. — Головне, щоб ти був поруч. Інше не має значення.

  Ми заповнили анкети, а жінка з кабінету продовжувала робити записи в журналах. Коли всі формальності були завершені, вона вручила нам документи й з усмішкою промовила:

  — Вітаю вас, від сьогодні ви чоловік і дружина!

 — Дякую! — вигукнув Микита, підхопив мене на руки та з радісним сміхом виніс із кабінету, пройшовши через усе приміщення до машини.

  Коли ми підійшли до авто, він відкрив багажник. Я на мить подумала, що зараз побачу його стару гітару, і він заспіває мені пісню, як колись. Але ні. Він витягнув звідти величезний букет троянд і простягнув його мені.

  — Дякую, що ти погодилася стати моєю дружиною. Якби ти знала, як я шалено тебе кохаю ще з дитинства.

  Я посміхнулася крізь сльози щастя і прошепотіла:

  — Дякую тобі за те, що ти робиш мене найщасливішою жінкою на світі.

  Він ніжно нахилився до мене, і наші губи зустрілися в солодкому поцілунку. Це було так природно, ніби весь світ зупинився, залишивши нас наодинці в цьому моменті. Я відчула, як тепло і любов наповнюють мене зсередини, ніби хвиля щастя огортає кожну клітинку мого тіла. Я знала: його поцілунок — це більше, ніж просто дотик губ, це був прояв його справжніх почуттів, його безмежної любові до мене.

  У той момент я почувалася абсолютно захищеною і коханою, як ніколи раніше. Це було ніби підтвердження того, що все, що ми пережили до цього моменту, привело нас один до одного. Сьогодні я остаточно зрозуміла, що саме з Микитою хочу прожити все своє життя.

* * *

  Після цього дня ми майже не розлучалися, аж до одного випадку.

  Кінець квітня, за тиждень до мого дня народження. В обідню перерву телефонує мені Микита та запитує:

1 ... 58 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ілюзорний світ кохання, Тея», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ілюзорний світ кохання, Тея"