Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » І день як вимір нашого життя 📚 - Українською

Читати книгу - "І день як вимір нашого життя"

384
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 112
Перейти на сторінку:
Я вспомню этот теплый день со светлой грустью. «І знов колісний перестук…»
І знов колісний перестук На вщент розбитих перегонах. І так риплять старі вагони, Що склянка випадає з рук. Пляшки дзвенять – як дзиґарі, Немов супровід для розмови. Ми знову їдемо до Львова… Чужих нема, лиш книгарі. Хтось п’є міцний із склянки чай, А дехто – й щось міцніше трохи. Вже звичний атрибут дороги… Ти завтра, Львове, нас стрічай! Книжок в нас купа та ідей, Як світ книжковий цей змінити. Тебе прошу я нас зустріти Й притиснуть міцно до грудей. Адже ми всі – твоя рідня, Сім’я, книжкова вся родина. Зустрінь й мене, як батько сина, Світанком сонячного дня. «Брижить воду в калюжах поривами вітру…»
Брижить воду в калюжах поривами вітру, Темних хмар дощових нависає гора. День сьогодні з обмеженням доступу світла — Пополудні, а вже як вечірня пора. В дощових потічках, що течуть вздовж бордюрів, Жовте листя пливе, мов ватага човнів, Наче те, що було і вже стало минулим, Наче залишки сонячних радісних днів. Дощ і сум нині небо так впевнено сіє. Господинею осінь у місто ввійшла… Зберегти нам важливо в цю пору надію І у серці краплини людського тепла. «Яка ж бо тиша… Боже, яка тиша…»
Яка ж бо тиша… Боже, яка тиша! Немов весь світ заснув блаженним сном. Мовчать в підвалі шурхотливі миші, Й авто не виють за моїм вікном. В відкриті навстіж половинки рами Потоком ллється яблук аромат. Ніч торбочку принесла в дім зі снами І вже приспала вересневий сад. Тож він й завмер у мареві нічному, Зігнувшись від врожаю вантажу… А я не сплю і на порозі дому В ніч, майже літню, мовчки сам сиджу.
1 ... 57 58 59 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"