Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд
Ось тільки її істерики мені зараз не вистачало! Все ж таки змушую Зою взяти себе в руки і піти зі мною, її питання зараз взагалі не до речі.
Тягну її через ресепшн, здаю номер і доплачую ще понад адміну. Вона прощається і каже, що буде рада знову бачити нас наступного разу.
Джерт більше не дзвонив! А я не розумів, що мені реально робити далі! Ну втечемо ми з Зоєю, а що потім?
Гаразд, головне забратися!

- Мені боляче! - шипить моя дівчинка, коли я аж надто міцно стискаю її долоню.

- Вибач. Зараз я, о, а ось таксист! -підходжу до нього, роз'яснюю, що мені терміново треба їхати із Зоєю, але він як упертий осел каже, що в нього все за часом. Тільки за 10 хв їхатиме.
Я погоджуюсь чекати, саджу Зою на заднє сидіння, закидаю сумки у багажник. Але коли я чую звук сирени, зважаючи на все поліцейської, прошу водія частину за кермо, але той навідріз відмовляється. Я ніколи не практикував викрадення тачок, але зараз у мене просто немає іншого виходу. Я відштовхую і сідаю на його місце, закриваю перед носом дверцята і різко завожу мотор. Ми зриваємося з місця - водій матюкається, Зоя обурюється, а я м'яу дорогою, не звертаючи уваги ні на кого.

- Ти що твориш?! Арні, ти вб'єш нас! Зменш швидкість!

- Не хвилюйся, я чудовий водій. Коли був молодший з хлопцями влаштовували перегони. І я завжди був переможцем, - поясню крихітці, і знову роблю різкий розворот, повертаю на порожню дорогу. На щастя, ми відірвалися від поліції, якщо вона взагалі їхала за нами. Перестрахуватися все ж таки треба було.

- Ти викрав автомобіль.

- Так. БМВ. Чорного кольору. Х7. 400 коней.
– Що?

- Просто ти повинна знати, що я не тільки в сексі гарний і в іграх, я в усьому профі.

- О так. Я помітила. А найбільше в тому, щоб знаходити на свою п'яту точку неприємності.

– У цьому ми з тобою дуже схожі. Тепер ми є злочинцями.

- Говори за себе, - буркнула під ніс і я поїхав трохи тихіше.
Так, чудово розпочався вікенд в Амстердамі, нічого не скажеш!
Мобільний завібрував. Джерт. Що цього разу?

- Ти вже звалив?

- Так. Що там?

- Все погано. Вони вже поїхали до готелю. Якщо вони доведуть твою провину, тобі світить більше 10 років.

- Дякую, що так підставив мене, Джерте.

- Я тебе взагалі  рятую.

- Ні, я хоч і не геній, але зараз дещо зрозумів. Це ти підставив мене, - сказав і вимкнув телефон, і не просто вимкнув виклик, а повністю телефон.
Найімовірніше Джерт встановив учора на ньому за мною стеження!
Він міг вилучити відео, міг, але не зробив, а отже, хотів підставити мене.
А найжахливіше, що я навіть не додумався стерти з келиха свої пальчики. Адже я не надавав цьому особливого значення. Я не збирався позбавляти її життя, і коли я йшов вона спала! Але хто тепер мені повірить?
Та й кому була вигідна смерть мільярдерки? Та всім!