Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Прозріння 📚 - Українською

Читати книгу - "Прозріння"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прозріння" автора Жозе Сарамаго. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 92
Перейти на сторінку:
дивилися на людей, які йшли по вулиці, й жодна з них не здавалася їм невинною, кожна в чомусь завинила, й вони запитували себе, чи отой старий із поважним виглядом, наприклад, не має наміру організувати бунт, чи ота дівчина, яка обіймається зі своїм коханим, не втілює в собі люту змію, чи отой чоловік, який плентає з опущеною головою, не прямує до невідомої печери, яка поширює на все місто отруйний запах. Турботи агента, який, будучи підлеглим найнижчого рангу, не зобов’язаний підтримувати високі думки й не підозрювати неладне під поверхнею речей, мають досить буденний характер, як, наприклад, ця, що нею він урвав роздуми осіб, які перебували вище від нього на офіційній драбині, 3 такою погодою людині краще перебувати на природі, Про яку природу ти говориш, іронічно поцікавився інспектор, Про ту, якою вона має бути, Природа автентична, справжня, панує по той бік кордону, а поцейбіч лінії облоги немає нічого, крім міста. Це була правда. Агент утратив добру нагоду помовчати, зате здобув науку, що цією дорогою він у люди не виб’ється. Він зосередився на керуванні автомобілем і дав собі слово, що розкриватиме рота лише тоді, коли треба буде відповісти на якесь запитання. Саме тоді озвався комісар, Ми будемо твердими, нещадними, не застосовуватимемо ніяких класичних методів, таких як давній і нікчемний метод, коли поліціанти діляться на тих, які погрожують, і на людей симпатичних, що намагаються переконувати, ми складаємо команду професіоналів, почуття тут не мають ваги, уявімо себе машинами, створеними для досягнення певної мети, і йтимемо прямо до неї, не озираючись назад, Атож, пане, погодився з ним інспектор, Атож, пане, підтримав їх обох агент, порушивши обіцянку, яку собі дав. Автомобіль звернув на вулицю, де жив чоловік, який написав листа, його будинок був перед ними, він мешкав на третьому поверсі. Вони поставили автомобіль трохи далі, агент відчинив дверцята, щоб комісар вийшов, інспектор вийшов із протилежного боку, команда була у повному складі, вона вийшла на позицію й приготувалася до бою.

На сходовому майданчику вони зупинилися. Комісар подав сигнал агентові, той натиснув на кнопку дзвінка. Цілковита мовчанка з протилежного боку. Агент подумав, Тепер вони зрозуміють, чому я хотів провести день на природі, зрозуміють, що я мав рацію. Комісар повторив сигнал, агент знову подзвонив. Через кілька секунд вони почули, як чоловік, що перебував за дверима, запитав, Хто там. Комісар подивився на свого найближчого підлеглого, і той підвищеним тоном промовив слово, Поліція, Будь ласка, зачекайте хвилинку, сказав чоловік, мені треба вдягтися. Минули чотири хвилини. Комісар зробив той самий сигнал, агент знову натиснув на дзвінок, тепер уже не відриваючи від нього палець. Одну хвилинку, будь ласка, одну хвилинку, зараз я відчиню, я щойно підвівся з ліжка, останні слова були сказані, коли двері відчинив чоловіку штанях і сорочці, з капцями на ногах, Сьогодні день капців, подумав агент. Чоловік не здавався наляканим, на обличчі в нього був вираз людини, що побачила гостей, яких вона давно чекала, якщо якийсь подив на ньому й відбився, то це був подив, що їх надто багато. Інспектор запитав, як його звуть, він відповів і додав, Заходьте, я прошу пробачення за безлад у домі, я не думав, що ви прийдете так швидко, власне, я був переконаний, що мене викличуть до поліції, але ви самі прийшли, певно, з причини мого листа, Так, з причини вашого листа, підтвердив інспектор, Проходьте, проходьте. Агент увійшов першим, у деяких випадках ієрархія змінює напрямок, після нього увійшов інспектор, а останнім комісар, у хвості процесії. Хазяїн помешкання прочовгав коридором попереду всіх, Ходіть за мною, ось сюди, він відчинив двері до маленької вітальні й сказав, Будь ласка, сідайте, якщо ви мені дозволите, я взую черевики, адже в такому вигляді гостей не приймають, Власне, нас навряд чи можна називати гостями, поправив його інспектор, Звичайно, це тільки так говориться, Ідіть узуйтеся й не затримуйтеся, ми поспішаємо, Ні, ні, ми зовсім не поспішаємо, поправив свого підлеглого комісар, який досі не сказав жодного слова. Хазяїн помешкання подивився на нього з легким страхом, ніби комісар заговорив тоном, якого він не чекав, і не вигадав нічого кращого, як сказати, Запевняю вас, що ви можете розраховувати на мою цілковиту співпрацю, пане, Комісар, пане комісар, підказав йому агент, Пане комісар, повторив автор листа, а ви пане, Я всього лише агент, не турбуйтеся. Автор листа обернувся до третього члена групи, замінивши запитання піднятими бровами, але відповідь надійшла йому від комісара, Цей пан є інспектором і моїм безпосереднім підлеглим, і він додав, А зараз ходіть узуйте черевики, ми вас почекаємо. Автор листа вийшов, Іншої людини в помешканні не чути, схоже, він живе тут сам-один, прошепотів агент, Певно, його дружина пішла провести день на природі, усміхнувся інспектор. Комісар подав знак, щоб усі замовкли, Перші запитання поставлю йому я, повідомив він, знизивши голос. Чоловік увійшов і сказав, Дозвольте сісти, ніби перебував не у власному помешканні, а тоді додав, я в цілковитому вашому розпорядженні. Комісар кивнув головою і почав допит, Ваш лист, або точніше три листи, бо ви надіслали три, Я подумав, що так буде надійніше, якийсь міг загубитися, пояснив автор листа, Не уривайте мене, а відповідайте на запитання, коли я їх ставлю, Гаразд, пане комісар, Ваші листи були з великою цікавістю прочитані тими, кому ви їх надсилали, а надто всі звернули увагу на той факт, що якась не ідентифікована жінка чотири роки тому скоїла вбивство. У цій фразі не було запитання, було радше ствердження, тому автор листа промовчав. На його обличчі був вираз збентеження й розгубленості, він не розумів, чому комісар відразу не перейшов до суті справи, чому він став гаяти час на епізод, який був згаданий лише для того, щоб затьмарити портрет одного з персонажів. Комісар прикинувся, що не зрозумів, чому його співрозмовник такий спантеличений, Розкажіть нам усе, що вам відомо про цей злочин, зажадав він. Автор листа стримав бажання нагадати панові комісару, що найважливішим у листі було не це, що епізод з убивством порівняно із ситуацією в країні був подією незначною, але обачність вимагала від нього, щоб він танцював під ту музику, яку йому пропонували, далі вони, безперечно, поставлять інший диск, Я знаю, що вона вбила чоловіка, Ви це бачили, ви там були, запитав комісар, Ні, пане комісар, але вона сама в цьому призналася, Он як, Мені й іншим людям, Я думаю, вам відоме технічне значення слова

1 ... 57 58 59 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прозріння», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прозріння"