Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon)"

Рвано видихаю. Затискаю в кулаках ковдру. Я відчуваю його скрізь. У мені надлишок Арона.

— Невже складно бути такою милою завжди? — шепоче мені на вухо змій спокусник. — Стогнати частіше, ніж дихати? Сховати свої голки... коли ти зрозумієш, що вони мені байдужі. Зламати їх нічого не варто. — Замовкає. Повільно розгойдуючись у мені, Арон не перестає пестити тіло ніжними дотиками. — Тобі подобається, що я роблю?

Мовчу. Мені це вдається важко. Хочеться стогнати. Кричати... просити, щоб він не зупинявся.

Я чула теорію, що існують пари, що ідеально підходять у сексі. Але я думала у мене вже була така пара.

Виявляється ось моя ідеальна пара.

Як таке можливо? Крім сексу, нас нічого не пов'язує. Немає нічого спільного.

А як же майбутня дитина? — зрадницьки шепоче друге Я.

— Ти не відповіла на моє запитання, чи тобі подобається?

Арон виходить із мене, і я опиняюся до нього обличчям. Його чорні очі – небезпечна прірва. Мене затягує туди й немає більше сил чинити опір.

— Навіщо тобі все це? — зривається з моїх губ. — У тебе може бути інше життя… не зі мною. З іншого, з ким захочеш!

— Все правильно кажеш, Леро. Річ у тому, що хочу тільки тебе!