Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Шибайголови, Олександра Малінкова 📚 - Українською

Читати книгу - "Шибайголови, Олександра Малінкова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шибайголови" автора Олександра Малінкова. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 43

Вероніка.

Підставила обличчя під промені теплого та ласкавого сонечка. Як же ж все таки чудово: дихати на повні груди, радіти кожному новому дню… І звичайно знати, що за рогом на тебе не чатує злодій.

А він, що забув біля мого будинку?

- Ніко, привіт! - Микита поздоровався й, всівся поряд зі мною на лавку, на якій я чекала  Славку. 

- Ну привіт! - Гарний настрій вмить кудись подівся.

- Я лише хотів упевнитися, що з тобою все добре! 

- Переконався? 

- Так! - Ствердно кивнув й витріщився кудись убік. 

Озирнулась.

Славка зупинився за три кроки від нас, склавши руки на грудях.

Микита з під лоба поглянув на нього й схопився з місця. Я теж підхопилася, бо їх “переглядини” не обіцяли нічого доброго.

- Щоб я тебе біля моєї дівчини більше не бачив! - Сухо промовив Славка.

Що? І давно це я його дівчина? 

- Та я лише хотів переконатися, що з нею… - Почав наче виправдовуватися Микита.

- Я в змозі про неї подбати! - Брови Слави зійшлися на переніссі.

- Так… - Похнюпився Микита. - І дякую. - З легкими нотками заздрощів в голосі продовжив він. - Тепер з мене зняли всі підозри.

- Бувай! - Вже роздратовано промовив до нього Славка.

Колишній мій хлопець кивнув і пішов геть.

Щойно ми залишилися удвох, як Славка одразу зловив мене в коло своїх обіймів та спробував поцілувати, але я встигла відвернутися.

- З яких це пір я твоя дівчина? - Примружила очі.

- Моя! - Славка посміхнувся. - Моя! - Знову повторив, наче пробував це слово на смак. - Моя, кохана дівчина! А що не так? - Запитав й знову потягнувся до моїх губ.

- А чи не занадто ти самовпевнений? - Обурилась.

Та варто було йому все ж таки заволодіти моїми губами , як мій жіночий “протест” перетворився на черговий муркотливий захват від його ніжних та хвилюючих рухів.

- То ти проти? - Посміхнувся, вкриваючи моє обличчя легесенькими поцілунками.

- Я-я? - Спробувала сконцентруватися та всі спроби видалися марними, я просто потопала в насолоді від його дотиків та обіймів. 

- Напевно я все ж таки проти…

- Та-ак? - протягнув глузливо й знову поцілував.

- Проти, що ти цілуєш мене там де купа перехожих! 

- Я скучив! - Видав у своє виправдання. - А ще згаяв стільки часу. 

- Якщо ти почнеш наздоганяти відразу, то на лекції сьогодніми ми не потрапимо! 

- Слушно! - Він посміхнувся. - Точно! Лекції. - Переплів пальці своєї руки з моїми й вдвох ми покрокували до його автівки. 

Допоміг зайняти місце пасажира спереду. 

- Нікі! - Почав він ласкаво щойно машина зірвалася з місця. - Я хочу щоб ти була дуже обережною…

- Не зрозуміла! Але ж злочинець… Він же ж наче… - Не змогла закінчити я.

- Листівка в квітах, твоє фото з ножем та запрошення прийти до клубу то справа рук не злочинця! - Спробував пояснити слава.

- Ні-і? - Здивовано заморгала. - Тоді ж кого? 

- Єгора рук справа, - відповів Славка, - а от за мотузки вже смикала…

- Емма! - Припустила я.

- Так! 

- І щоб ти танцювала на випускному вона теж вмовила студентську раду. Та підкинула відео кураторці твоєї групи.

- Ой! Ще цей виступ! Я про нього геть забула! Але не зрозуміла для чого їй це? 

- Єгор має перетерти мотузку на якій тебе будуть підіймати під самий дах! Щоб це виглядало, як нещасний випадок.

- Щоб я впала? - Аж холодок пройшовся по хребту. 

- І травмувалася! - Доповнив Славка.

- То краще відмовитися, як думаєш? Але тоді їм зійде все з рук! 

- А якщо переробити твій виступ, щоб обійтися без підйому? 

- Тобто? 

- Станцюємо вдвох! 

- Слава, ти серйозно готовий вийти на сцену? 

- Навчиш мене танцювати? - Він поглянув на мене, а я почервоніла від цього погляду.

Щось мені підказує, що ми не лише хореографією будемо займатися… 

Залишилося довіритися Славі. Якщо в нього є ідея, як провчити Емму та Єгора, то так тому і бути. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 60 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шибайголови, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шибайголови, Олександра Малінкова"