Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Інші пів’яблука 📚 - Українською

Читати книгу - "Інші пів’яблука"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Інші пів’яблука" автора Галина Костянтинівна Вдовіченко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59
Перейти на сторінку:
спільної справи. Може, тимчасово, хтозна. Але теж туди вчащає. Отакі справи. І ще одна новина. Мій син одружується.

– Нарешті! Ти ж відчувала: до весілля діло йде.

– Та не старший одружується! Молодший. Наш юний барабанщик. Із дівчинкою-близнючкою. І не з тою, що ви і я подумали, а з тою, другою, в окулярах… З Анею. От вам і ботанічка!

– І мені вона подобається, – підтримала Ірина. – Це та, що з нашим яблуком виходила, з яблуком Пінзеля, пам’ятаєте? Чудова дівчинка. Хоч і Яна теж хороша, просто інша.

– Вірю, – погоджується Галя. – Після того як ти яблуко Курича в руках покрутила, вірю кожному твоєму слову.

– Того дня, коли ми до Бучача їздили, щоб ви знали, я всі свої секрети Кумпі вибовкала. А він мені – свої.

– Звучить загрозливо, – сказала Галя. – І обнадійливо.

Усі наготувалися щось почути, але Ірина нічого до своїх слів не додала. Що було казати? Що цей чоловік зачепив її за живе? Що вона почала про нього думати з неспокоєм у серці. Занадто тихий… От тобі й тихий. Згадувала, як він пив каву на аварійному балконі, спокійний, наче сфінкс. Як вони тікали вдвох від чогось невідомого під мурами ратуші. Як він телефонував їй наступного ранку: «Все гаразд, незабаром повернуся…»

– Це на вас так яблуко правди подіяло… – усміхнулася Луїза.

– Він до нього навіть не доторкнувся, – відповіла Ірина. – Лише я його розтуляла-стуляла.

– Дівчата, а наше яблуко теж не з нами, – згадала Магда. – Теж пішло у світи. Аллин брат погодився лікуватися, сам дійшов такої думки. То вона одразу й попросила дозволу дати яблуко на кілька днів своїй товаришці, в тої батько п’є без просипу… Покотилися наші яблука в різні боки. Було два яблука, а тепер немає жодного!

… Діти вийшли проводжати маминих подруг, вдівшись у зимові куртки й теплі шапки. Бігали по доріжках, стрибали по кам’яній лавці. Магда теж убралася по-зимовому. Знає вона ці довгі прощання при хвіртці, слово до слова чіпляється – годі розійтися!

У прозорому дзвінкому повітрі наче щось заіскрилося. Сніг, дівчата, сніг! Падав на рукави, вихвалявся довершеною графікою небесних крижинок, даруючи чисту радість – одну для всіх: і для дітей, і для дорослих. Навіть Курич зі своєї майстерні вийшов, накинувши куртку.

Сонька з Кузьмою ловили сніжинки язиками. І мамині подруги згадали, як це робиться, повисували язики. Від’їжджали, наче в музичній шабатурці – під звуки акордеона в салоні. Галя з Іриною танцювали руками, в них це виходило злагоджено й кумедно. Навіть Луїза, розвернувшись, зупинилася і теж у танці закрутила руками над кермом. Пустують. Одна – безробітна («Тимчасово!» – впевнена Луїза), друга має поважні причини хвилюватися за своїх хлопців (Галя нахилилася до вікна), третя таблетки за якоюсь схемою ковтає, від млинців за столом відмовилася, дієта, мовляв, і то не заради фігури, а тому, що лікар заборонив. Посунули свої проблеми вбік – нехай почекають. А тепер, цієї миті, дуріють, танцюючи в машині, як безжурні дівчата.

Бузковий «Шева» проплив попри сімейство Куричів, яке з усмішками вишикувалося біля воріт. За вікном авто – притиснутий до скла розплющений Галин ніс. Розреготалися Куричі, діти майнули за машиною слідом, розмахуючи руками, і бігли наввипередки, залишаючи сліди на білому снігу, аж поки Магда гукнула їх додому.

25 вересня 2012 – 29 вересня 2013

Примечания

1

Рукомиш – село в Бучацькому районі Тернопільської області.

2

Іоан-Георг Пінзель (бл. 1707 – бл. 1761) – видатний український скульптор, представник пізнього бароко й рококо, засновник Львівської школи скульпторів.

3

Сницар – різьбяр.

4

Боцеті – зменшені зразки скульптур.

5

Гоноруватися – пишатися.

6

Митна площа – площа у Львові.

7

Батяр – гульвіса.

8

Верховина – селище міського типу в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району.

9

Головиця – джерело.

10

Дземброня – село у Верховинському районі Івано-Франківської області.

11

Файка – люлька.

12

Бамбетель – розкладне дерев’яне ліжко-лава.

13

Креденс – буфет на посуд.

14

Братрура – частина печі з затулою, куди ставлять їжу, щоб вона не холола.

15

Гуслянка – кисляк із пареного молока.

16

Бануш – мамалига, зварена на сметані.

17

Жереп – гірська низкоросла сосна.

18

Літовище – місце в горах, де влітку випасають худобу, а також сам час літнього випасу.

19

Бернард Меретин (кін. XVII ст. – 1759) – архітектор епохи пізнього бароко й рококо. Німецького походження, працював на західноукраїнських землях.

20

Годовиця – село в Пустомитівському районі Львівської області.

21

Анн Демельмейстер (нар. 1959) – бельгійська дизайнерка-авангар-дистка, одна із засновниць модного деконструктивізму.

22

Чіабата – традиційний італійський хліб.

23

Захристя (захристія) – приміщення біля вівтарної частини християнського храму, де зберігають предмети культу.

24

Мартин Альтомонте (1657–1745) – італійський маляр, з 1684 року жив у Польщі, придворний художник Яна ІІІ Собеського.

25

Городенка – місто в Івано-Франківській області.

26

Путто – мистецький образ малого голого хлопчика.

27

Юбер Джеймс Марсель Таффі де Живанші (нар. 1927) – французький модельєр, засновник будинку моди «Живанші».

28

Вернер Балдессаріні (нар. 1945) – австрійський кутюр’є, тривалий час був головним дизайнером будинку моди «Г’юґо Босс», заснував власний будинок моди «Балдессаріні».

29

Персенківка – місцевість у Сихівському районі Львова.

30

Хуторівка – одна з вулиць Львова.

31

Мідниця – тут: таз.

32

Музей Оранжері – картинна галерея в Парижі, в якій виставляють роботи імпресіоністів і постімпресіоністів.

33

Микола-Василь Потоцький (1706–1782) – польсько-український магнат, меценат.

34

Ель Греко, справжнє ім’я Доменікос Теотокопулос (1541–1614) – іспанський художник, представник критської школи.

35

Алессандро Маньяско (1667–1749) – італійський живописець доби бароко, майстер генуезької школи.

36

Джованні Баттіста Тьєполо (1696–1770) – найвизначніший художник італійського рококо, майстер фресок і гравюр, останній великий представник венеційської школи.

37

Франсуа Буше (1703–1770) – видатний французький маляр, гравер і декоратор доби рококо.

38

Зальцбург – місто, де народився (1756) геніальний австрійський композитор Вольфґанґ Амадей Моцарт. А Відень став містом розквіту його таланту, там він і помер 1791 року.

1 ... 58 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інші пів’яблука», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Інші пів’яблука"