Читати книгу - "Клас пані Чайки"

— Щось схоже на нашого Новачка. Принаймні Алекс стверджує, що він «стопудово із села», — гукнув Мацек, майстерно передражнюючи тон і голос однокласника.

Малгося й Каміла засміялися.

— Ну, але цей не вчинить самогубства, якщо хтось назве його «Паном Ніхто», — засміялася Малгося й додала: — Він хлопець вродливий. Побачите, усі дівчата в класі за ним бігатимуть.

Каміла не відповіла. Втупилася в землю й наддала ходу. Вона не хотіла, аби друзі зрозуміли, що вона вже дуже зацікавилася Новачком.

У перші дні за Новачком спостерігали. Хтозна, що воно таке: може, виявиться зубрилкою? А може, ябедником? Чи хвальком, який всім розповідатиме про свого батька, котрий працює на телебаченні? Або дівчачур? Або… І цих «або» було чимало. Відповіді на питання найдужче цікавили дівчат. Бо що там казати, Малгося мала рацію: Войтек був дуже вродливий. Високий, стрункий, з медового кольору очима й довгим волоссям, він виглядав божественно. На нього задивлялася не лише Каміла, котра щосили прагнула продемонструвати всім, що Міхал її більше не обходить. Не лише Каська, для якої кожен новий хлопець був ласим об’єктом. Але навіть Наталія та Єва. Результати не забарилися. Спершу Войтек домовився про похід до кіно з Євою. Дівчина була щаслива! Довго радилася з подружками, що одягнути. Наступного дня прийшла до гімназії мовчазна й уже не сяяла від щастя, як учора. Про побачення мовчала, тож дівчата могли хіба снувати здогади, як воно пройшло. У відповідь на всі запитання Єва лише стенула плечима.

Після неї надійшла черга Ізи з ІІІ-Б. Те, що Войтек домовився з дівчиною із сусіднього класу, всіх розсердило. Наступного дня Іза не прийшла до школи, і дівчата із класу пані Чайки полегшено зітхнули. Була п’ятниця, і на великій перерві Новачок запитав у Наталії, чи вона не піде з ним у суботу покататися на роликах.

— На Мокотовському полі? — запитала дівчина.

— Не знаю, — відказав той. — Де-небудь, де можна покататися.

— Там найкраще місце, але це далеко. Треба на інший берег Вісли перебратися, — пояснила Наталія, спостерігаючи, як відреагує на інформацію Новачок і чи не відмовиться від наміру.

Але він нічого не сказав. Дівчина полегшено зітхнула, і вони разом вийшли зі школи, домовляючись, де і коли завтра зустрінуться.

У понеділок Наталія в гімназії не з’явилася. Зате на великій перерві Войтек зупинився біля Касьчиної парти й голосно поцікавився, чи не піде вона з ним погуляти.

— Покажеш мені місто… — запрошував він.

— А ти ще його не бачив? — Каська випнула груди й, затріпотівши віями, глянула Войтекові просто в очі.

— Ні, — відказав той. — Але сподіваюся, що ти мені в цьому допоможеш, — додав він, торкаючись її долоні.

Домовилися зустрітися після уроків.

Мацек, Білий Міхал та Алекс поведінку Новачка сприймали трохи зневажливо, але не без заздрощів. Адже Мацекові довелося ледь не рік упадати біля Малгосі, перш ніж він наважився кудись її запросити. А поцілувати насмілився лише за два роки! Алекс і Білий Міхал з дівчатами взагалі ще не зустрічалися. Алекс стверджував, що не має часу, а Білий Міхал взагалі про це не розводився. Але зараз на їхніх очах Новачок щодня запрошував на побачення іншу дівчину!

— Знаєте, що мені це нагадує? — сказав Мацек, коли хлопці стояли втрьох, спостерігаючи сцену біля Касьчиної парти. — Колись мамин знайомий розповідав, як ще учнем пішов з товаришами на дискотеку. Він до якогось училища ходив чи що, і там були самі хлопці. Серед них — один із глухого села на Підляшші, який балакав говіркою, одягався як селюк і взагалі виделкою користуватися не вмів.

Якось вони всі пішли на дискотеку й усі соромилися запросити дівчат танцювати. А цей селюк підійшов до найгарнішої дівчини у залі і, розтягуючи по-сільському слова, сказав: «Я, звичайно, перепрошую за свою мову, але я би погоцав, га?» І знаєте що? За мить він уже танцював із найвродливішою дівчиною! А решта стовбичили, як одоробла!

— І що? — запитав Алекс.

— І нічого, — огризнувся Мацек. — Просто наш новий однокласник поводиться так само, як той чувак: недовго думає й хапає нам з-під носа найкращих дівчат…

— Але ж він не розмовляє говіркою… — заперечив Алекс.

— То й що? Ти сам сказав, що він із села.

— Я пожартував.

— Жарти жартами, — озвався мовчазний досі Білий Міхал, — але Новачок відбиває в нас дівок.

— А відколи це ти дівками цікавишся? — запитав Алекс. Але той лише плечима стенув і перевів розмову на інше.

Щось було негаразд на цих побаченнях, бо наступного дня Каська замість звичної міні-спідниці одягла брюки, скромну блузку й не зробила макіяжу!

— Ти що, захворіла? — стурбовано запитала Малгося.

— Відмахайся, — бовкнула Каська й сіла за парту.

— Щось із Каською не те, — повідомила Малгося Камілі. Але більше нічого не додала, бо почався урок математики.

Про Каську більше не згадували, бо того дня Малгося з Мацеком уперше цього навчального року пішли до бібліотеки. Спершу обоє наввипередки переказували бібліотекарці всі три частини «Щоденника принцеси». Потому переглядали куплені під час канікул нові надходження. Нарешті кожен узяв собі книжку й решту перерв провели, заглибившись у читання. Ось чому ніхто з них не помітив, що того дня Новачок домовився про побачення з Камілою.

Каміла стояла перед дзеркалом, приміряючи чергову сукенку. Біле волосся то перев’язувала стрічкою, то розпускала по плечах. Її тривалі приготування до побачення із красунчиком урвав телефонний дзвоник. Дзвонила Каська!

— Ідеш із ним на побачення, — не запитала, а радше ствердила вона, а Каміла не знала, що відповісти й мовчала. — Це справжній хам, — продовжувала Каська й розповіла Камілі, що Новачок запхнув Єві руку під