Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons 📚 - Українською

Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

153
0
12.05.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вороги чи майбутні коханці" автора Mary Kons. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 83
Перейти на сторінку:
Розділ 2

Телеграм канал де будемо теревенькати стосовно книг:
https://t.me/books_MR2060

Буду рада кожному хто приєднається)

 

 

-Дядя...

Я посміхнувся йому і присів. Не буду ж я дитину лякати. 

-Привіт. Я Максим,а тебе як звати?

-Мене звати Денис. А хто ти?

-Денис,це твій брат.-почув я голос батька за спиною і піднявся.

Він підійшов до малого і прошепотів щось на вухо йому,а тоді малий пішов на кухню куди я так і не дійшов.

-Максиміліан,мені потрібно з тобою поговорити. 

Я важко видихнув. Ну,до чергової сварки я не готовий. До того ж голова і досі відчутно поболює.

Батько пішов на верх,як я зрозумів до свого кабінету і мені не залишилося нічого як покрокувати за ним. Проходили ми повз кухню, тому краєм ока я помітив там сестру,ще якусь дівчину і жінку.Розгледіти не вийшло,хоча і цікавило мене мало.Але мене точно помітили. Коли ми опинилися у знайомому кабінеті батько показав рукою щоб я сів.

-Дякую, але я постою.

-Максим,-та ви що?Батько звернувся до мене не Максиміліан як він це зазвичай робить а просто Максим. Прогрес.-, вчора я був на емоціях, тому пропоную забути про ті слова що наговорив. Я винен що не повідомив вам раніше про свої плани.  Але вам потрібно зрозуміти,що ми з вашою мамою все декілька років не були щасливими в шлюбі. Ми планували розлучитися цього місяця,але сталося непоправне...Я дійсно буду сумувати за Настею,як не як, а з нею я провів щасливий перший шлюб . Але через час наша любов зникла. Ми обоє це розуміли і вирішили просто бути друзями. А нещодавно подумали і розлучитися. Це нормально. Я покохав Лідію, вона любить мене то чому нам би не одружитися.Але мені буде важко якщо потрібно буде вичснювати проблеми ще й з своїми рідними дітьми.Зрозумій мене.Диття іде далі і нічого не стоїть на місці. 

-Я тебе ненавиджу і це не зміниться. Єдине через що я тут-це Катя. І навіть не смій думати що я коли небудь пробачу тобі це все. Бо цього не станеться.

Я розвернувся і зійшов сходами.Всі уже сиділи у вітальні, я не звертаючи увагу на них хотів вилетів на двір а там і до мотоцикла недалеко. А там і вечір близько,можливо де кудись пригоди занесуть? У мою сторону прилетіло розлючене

-Максиміліан! Повернися негайно!-ну чому з батьком мені так важко знайти спільну мову?-Я не все тобі сказав. Що за дурна звичка перебивати і тікати?

-Дай мені час. Мені потрібно побути одному. Щоб не повторилося вчорашнє.-сказав я стараючись звучати спокійно. І повернувся до нього обличчям.

Він затримав на мені погляд аттоді кивнув, мовляв добре, і я вийшов на двір і сів на свій мотоцикл. Куди я поїхав? А я поїхав на цвинтар до могили матері. Не знаю де б я іще мав знайти той спокій котрий відчував тут.

 

Катя

Вчора коли я повернулася додому то відчувала змішання емоції. Але я маю бути спокійна і розсудлива. Такою,як була мама. Саме тому я вирішила включити головну і повідправляти батька і Макса в різні сторони.Наспрвді мені було дуже прикро що вони постійно сваряться. Хоча зараз я так само була злою на батька. Коли повернулася то він сидів на дивані в вітальні.

-Де Максим?

-Він вирішив покататися. Тату,я розумію що ти хочеш як краще,але міг хоча б скоріше попередити? Ти ж знаєш,я б тебе підтримала і тоді було легше. А зараз всі думки просто перемішалися.

-Катя, я дійсно кохаю Лідію. Наші стосунки почалися ще скоріше ніж померла Настя. І вона знала що в мене відносини з Лідою. І вона не перечила. Ми навіть хотіли розлучитися цього місяця. І,Кать,я знаю що ти мене підтримаєш і хочу тобі ще в дечому признатися. Бо якщо Макс ще й про це взнає то точно дурниць натворить.

-Ти мене лякаєш.

-У мене є іще один син. Рідний. Тобто завтра я мав познайомити вас не тільки з дружиною і її донькою а й із своїм сином. 

Я схопилася за свою голову. Макс як дізнається то просто вибухне...

Але нехай це станеться завтра або в інший день. Сьогодні він і так достатньо розлютився. Так,я любила свою маму але знаю що Макс був з нею ближчим,ми наче поділилися. Я більше була до батька а Макс до мами. І попри це ми з мамою також часто знаходили спільну мову але в Макса ж була тільки мама. Вони з батьком при кожній зустрічі сваряться. Без винятків. А ні,вони не кусалися хіба що доки Максі не виповнилося 10 років. Бо до того часу Макс малий і ідей для сварок не було. Я ще трохи поговорила з батьком а потім він мене покинув, сказавши що любить і пішов спати. А я ще довго сиділа на дивані обдумуючи всю ситуацію. Аби ж Макс не натворив дурниць. Як не як він мій брат і я люблю його люблю попри все. А ще тепер хвилююся. Треба було з ним поїхати. 

***

Прокинулася я ще вдосвіта і одразу ж пішла до кімнати Макса де його удачно не знайшла. Значить вдома він не ночував. Спустилася на низ де побачила батька.

-Ти не спав? Чому так рано прокинувся?

-Та я переживаю через сьогоднішню зустріч. Ліда з дітьми приїдуть десь в дванадцятій годині. Я ще  поїду в офіс а тоді по них на вокзал. Ти з Максимом говорила? Він нагорі?

-Його немає. Можливо у друзів залишився. Все ж ти вчора йому достатньо сказав.Можна зрозуміти.

-Ой, ти вмієш сказати доречно щоб совість уколола. 

Через пару хвилин батько поїхав на роботу а я вирішила іще полежати в ліжку і не зчулася як знову заснула. Прокинулася в 11 годині і поспіхом підхопилася.  Я ж нічого не встигаю! Макс напевно вже повернувся,я забігла в його кімнаті але коли його не знайшла там і в цьому будинку то розпачливо здихнула. Пішла у душ а тоді одягатися і паралельно надзвонювала братцеві. Ну як можна було до такої години вдома не з'явитися? Ще й телефон не піднімає! А якщо з ним щось трапилося? І навіщо я його вчора відпустила одного? Що мені робити? Вже разів з тридцять натискаю на почати виклик і ці довгі нестерпні гудки і їм немає ні кінця ні краю! Аж раптом коли уже хотіла іти дзвонити батьку почула відповідь 

-Алло.

Ну звісно,він трошки не розрахував час і можливості. Ну принаймні живий. Але коли він написав смс я просто таки обурилася.Якого...милого його занесло до Одеси? А найголовніше коли він встиг? За одну ніч. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 5 6 7 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"