Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмаки і стежки Первородних" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 46
Перейти на сторінку:
Частина 5. П’янка відьмаків

Я довго чекала, поки у всіх корпусах згасне світло і нарешті почала діяти. Вперше дізнатися про відьмаків і не вийти подивитися на них? Ага, щас! Зламавши браслет Рексара я залишила йому картинку, що корабель заблокований, а сама зняла блок і, увімкнувши маскування невидимості на костюмі і сховавши ауру, вилізла в шлюз. Прокравшись до корпусу, я вилізла по зовнішній стіні до третього поверху і залізла у відкрите вікно, опинившись у довгому коридорі. Почувши голоси, я причаїлася, але, прислухавшись, пішла на звук. Голоси виходили з великого кабінету до якого вели сходи наприкінці коридору. Зупинившись на сходах, я прислухалася до чоловіків, що сидять у кріслах і п'ють віскі.

Скільки, кажеш, Рексар привіз перевертнів? - спитав сивий. Чотирнадцять. - відповів рудий. У якому вони стані? Житимуть. Рексар не зізнається, яку гидоту їм вколов. Не знав би, що василіски вимерли... Хммм.. цікаво. А що з дівчиною? Дівчиною? - рудоволосий здивувався. Так. Кажуть, що саме вона принесла славу і популярність Кігтям Дракона. Як вона тобі? Дівчину я не бачив. - Рудий знизав плечима і відкинувся в кріслі. - Але ж вони не випускають свого «техніка» з корабля. Може, хочуть її від нас сховати, щоб не завербували. - відьмак голосно засміявся. О, а ось і ти! - сивий усміхнувся і показав рукою на сходи, де я й стояла.

Запанікувавши я зробила пару кроків, відходячи вбік і через мить помітила як повз мене сходами пройшов ще один відьмак. Вольове обличчя, вкрите кількома шрамами, чорна борода і довге чорне волосся, зібране в хвіст. І запах.. запах смерті, але є і ще якісь нотки.. знайомі нотки..

Ламаре, Аяксе, пердуни ви старі, плітки обговорюєте? - чоловік усміхнувся, налив і собі віскі, і сів у крісло.

Я змогла уважніше його розглянути. Обличчя було знайомим. Занадто знайомим. Але я не могла згадати звідки.

Рексар нам поповнення привіз. Підлікуємо та відправимо до містечка тих, хто захочуть залишитися. Там якраз закінчують будівництво. Тааааак.. — чорнявий уважно подивився на сивого. - І? Я ж бачу, що щось не так. У нас є підстави вважати... - сивий, здається Аякс, глянув на Ламара. - що Рексар від нас щось приховує. КХМ, КХМ. Когось. – додав Ламар. Ти хочеш, щоб я з ним поговорив? - з хижою усмішкою спитав чорнявий. Завтра всі разом поговоримо. – відрізав Аякс. А кого шукаємо? - чорнявий відкинувся на спинку крісла і раптом глянув за плече сивого відьмака, ніби дивлячись мені в очі. Від цього погляду я аж затримала подих. Якусь загадкову панночку, яку Рексар з командою дуже не хочуть знайомити з нашим приємним товариством. - відповів Ламар.

Чорноволосий не зводив з мене погляд і, всього на мить, мені здалося, що його очі звузилися, а райдужка пожовкла, але потім вони знову стали звичайними.

Вам би тільки на панянок подивитися, пси ви обдерті. - засміявся чорнявий відьмак і відпив віскі.

У мене завібрував браслет на руці, показуючи повідомлення від Рексара, і відьмаки відразу обернулися в мій бік. Вирішивши, що час валити з цієї п'янки, я безшумно збігла сходами і помчала коридорами куди подалі.

Ось бачите. - сказав чорнявий відьмак, встаючи. - Ви шість годин не могли знайти цю панночку, а варто було прийти мені і вона тут як тут. - Він усміхнувся і пішов до сходів. Приведи живою. – суворо сказав Аякс. Ага, неодмінно! - чорнявий відважив насмішкуватий уклін і за мить уже опинився нагорі сходів, погнавшись слідом за Кірою.

Відірвавшись від переслідування я забігла в коридор на кілька поверхів вище і зупинилася, щоб перевести подих. З однієї з кімнат почулася лайку і голоси, які про щось сперечалися. Підійшовши ближче я впізнала голоси своїх хлопців, але відразу двері відчинилися.

Рексар, стій! Я впевнений що все добре! Може вона спить, чи зайнята… - Рексара намагався зупинити Майк, але той відштовхнув його. Я знаю її! - гаркнув на нього командир. - Я тобі гарантую, що вона вже десь тут блукає!

Рексар обернувся і врізався в мене, що застигла перед дверима, але все ще невидиму.

Що за ... - чоловік спочатку не зрозумів у що врізався, але його обличчя спочатку висвітлилося розумінням, а потім потемніло від злості. - Чорт забирай, я тебе приб'ю! - загарчав Рексар, але ми обидва почули кроки і обернулися в бік коридору. Боюся це моя здобич, Рекс. - посміхаючись, сказав чорнявий відьмак, наближаючись. Вона одна з моїх. - Рексар вийшов у коридор і затулив мене спиною. - Перепрошую за неї, я не встиг пояснити їй правила. Негайно цим займуся. – останні слова він прогарчав. Не турбуйся, я сам. - чорнявий зупинився і зверху вниз глянув на Рексара. - Відійди. Вона член моєї команди. - серйозно відповів Рексар. – За її дії відповідаю я. Але ти зараз у моєму домі! - голосно сказав чорнявий, очі його звузилися і стали котячими. – І правила тут встановлюю я. Відійди!

Рексар обернувся, але мене вже й слід похолов. Розсміявшись, він відійшов.

Наздоганяй. - сміючись, сказав Рексар і відьмак знову кинувся в погоню. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 5 6 7 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"