Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

Ми перемогли! Я була у захваті!

- Мала, ми виграли! - пише мені Вовк

- Так! - він, напевно, навіть через монітор відчув мій адреналін.

- Я думаю, нам пора працювати в колаборації, що скажеш?

- Що ти маєш на увазі? - насправді я здогадувалася,  він мені пропонує віртуальний шлюб, зараз всі активно одружуються напередодні щорічного турніру пар.

- Ти вийдеш за мене, Кішко? - відписав Вовк, я посміхнулася і порахувала до 10 перш ніж відповісти, нехай не думає, що я така легкодоступна.

- Я згодна, - мені було смішно, навіть ніколи ні з ким не зустрічалася, а заміж вже виходжу.

- Тоді пішли одружуватися, - хлопець не втрачає часу.

- Пішли, - зі сміхом в екран відповіла я. 

І ми перемістилися в локацію храму, опустилися на коліна перед вівтарем, а священик тим часом «зачитував» наші обіцянки:

- Береш ти, Чорна Кішко, Сірого Вовка за чоловіка? - ставлю галочку «підтвердити» в інтерфейсі. - Будеш з ним жити в одному будинку, ходити з ним в рейди і всіляко підтримувати його? - я знову підтверджую.

- Береш ти, Сірий Вовче, Чорну Кішку за дружину? - я бачу підтвердження від мого майже чоловіка, - Будеш з нею жити під одним дахом, піклуватися, ходити з нею в рейди і всіляко підтримувати її? - і знову мені видно підтвердження.

Далі над нами запалюється полум'я, звучить марш Мендельсона, феєрверки і рядок в загальному чаті сповіщає всіх про створення нової сімейної пари.

Ми вийшли з храму з обручками на пальцях, і новими парними артефактами призову один одного. 

- Вітаю, дружино, - пише мені Вовк.

- І я тебе, чоловіче, - відписую хлопцеві. - Мені вже час, до завтра - і вийшла з гри.

Швидко встала, пішла у ванну, вмилася і подивилася в дзеркало - я була вся червона від збентеження, задоволена усмішка на губах і блискучі очі. Чому мені так було ніяково і радісно одночасно? Адже це все не по справжньому? Гаразд, Аню, пора займатися, дала собі наказ і відразу ж пішла. Уроки самі по собі не вивчаться.

Алекс

- Нічого собі, наш Вовк-одинак ​​одружився! Ігор, ти бачив?! - кричить Рома, майже вистрибуючи зі стільця.

- Бачив. Там була така епічність битва, що після неї я б сам на Кішці одружився, вона реально крута, - відповідає Ігор, паралельно проводячи битву з чудовиськом.

Мої друзі теж грали в Небожителів. Рівень прокачування у обох був непоганий, але не настільки хороший, як у мене.

- Навіть не думай про це. Вона моя, - спокійно, але застережливо сказав Ігорю.

- Ну, по-перше, вона вже заміжня, по-друге, Іра як дізнається про те, що у мене є віртуальна дружина відкрутить мені сам розумієш що. А ти чому так різко реагуєш? - Ігор навіть підняв голову, відриваючись від гри. Щось і правда я дуже реагую, мені було неприємно чути, що хтось претендує на мою дружину.

- Не різко, звичайна реакція, - я знивав плечима і вклався на ліжко, надягаючи навушники і занурюючись у віртуальний світ.