Читати книгу - "Дівчинка, яка вижила, Вікторія Ван"

Моє серце пришвидшилося. Сови тут не були випадковими.

Коли птах приземлився на лавку біля мене, я обережно простягнула руку, щоб узяти з її дзьоба лист. Це був товстий конверт, зроблений із пергаменту. На ньому було моє ім’я, написане чітким, витонченим почерком: Гаррієт Поттер, комірчина під сходами.

Руки трохи тремтіли, коли я розпечатувала конверт, але в мені палало передчуття, що зараз почнеться новий розділ мого життя. І це було справжнім початком. Усе, що я пережила до цього моменту, тепер здавалося лише підготовкою до того, що мало статися далі.

Я витягла з конверта лист і прочитала його, а з кожним словом мій світ розширювався. Я була не одна. Я була частиною чогось значно більшого. І це було тільки початком моєї справжньої історії.

Після того, як я закінчила читати лист, я довго сиділа на лавці, вбираючи кожне слово. Знаєте, у дорослому житті я завжди була скептичною до магії, до всіх тих фантазійних світів. Але тепер… тепер це було моєю реальністю.

В листі було запрошення. Запрошення до Гоґвортсу, школи магії, про яку я раніше читала, але тепер знала, що вона справжня. Я не знала, що мене чекає там, за цими стінами, але відчувала, що це мій шлях до свободи, до повернення себе.

Совка спурхнула з лавки, залишивши мене на самоті з моїми думками. Я піднялася, поклавши лист у кишеню, і попрямувала в будинок. Тепер Дурслі більше не могли тримати мене тут.