Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Таємниця Чупакабри, Леля Карпатська 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця Чупакабри, Леля Карпатська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця Чупакабри" автора Леля Карпатська. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 13
Перейти на сторінку:

Чоловік піднявся сходами у задній двір. Фонтан посередині не працював уже років сто. Широкі двосторонні сходи зійшлися вгорі на великій терасі, оточеній кам’яною балюстрадою. Старожили казали, що колись пані Гелена стояла тут, визираючи свого Корнеля. Той, верхи на коні, під’їжджав під самі сходи, вітаючи кохану дружину.

– Ти чого там ходиш? – роздуми Назара перервав голос.

То був сторож. Він прямував у бік чоловіка, щось бурмочучи собі під носа.

– Та я місцевий… був.

– Чий ти є?

Назар зітхнув. Він відвик від того, що його пізнавали лише через діда. «Провінційний вайб», – сказала б його колишня.

– Петра Косача внук.

–  А, то був мій колєґа, – сторож закивав головою. – Колись разом працювали у млині. Славні були часи. То чого ти тут ходиш?

– Давно не був. Вирішив пройтися стежками юності, так би мовити.

Дід кахикнув.

– Та пройдися, я не бороню. Лиш ніц тут нема цікавого. У панських покоях тепер дім престарілих. Доживають своє бідолахи. Нікому до них нема діла. Нидіють у смороді та холоді.

Погляд Назара впав на терасу. Біля відкритих дверей у ряд, ніби у дитячому садку, сиділи немічні старі. Вони мовчки дивилися поперед себе порожніми поглядами. Пожовтіла зморщена шкіра намагалася вловити промені сонця, проте тепло вже не проникало у їхні вени. Назару вони здалися неживими муміями, аж поки одна з них не позіхнула беззубим ротом.

– Передавай діду вітання, – сторож обійшов Назара і пошаркав кудись за ріг палацу.

1 ... 5 6 7 ... 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чупакабри, Леля Карпатська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чупакабри, Леля Карпатська"