Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Попелюшка у великому місті, Jo Peters 📚 - Українською

Читати книгу - "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Попелюшка у великому місті" автора Jo Peters. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 37
Перейти на сторінку:

Це місце знаходилося в самому центрі Києва. Коли ми увійшли до просторого холу, нас одразу ж зустріла темноволоса адміністраторка з широкою усмішкою на обличчі.

— Доброго ранку! Вас записано?

— Так, — кивнула хресна. — Ми до Петра.

Адміністраторка опустила погляд на планшет у своїх руках, перевіряючи надану інформацію.

— Усе вірно, проходьте, — промовила вона через кілька хвилин і провела нас до сусідньої кімнати, яка виглядала так само урочисто та пафосно, як і хол.

Щойно я сіла до крісла, коло мене одразу з’явився стиліст. Це був низенький лисий чоловік у звичайному повсякденному одязі та окулярах. Чесно кажучи, його вигляд мене дещо розчарував, бо чуючи слово «стиліст», я уявляла собі когось більш неординарного та ексцентричного, як от показують у фільмах і серіалах.

— Що ж… — мовив чоловік, не відводячи від мене пильного погляду карих очей. — У мене вже виникло декілька ідей.

— Нагадаю, Петре, нам не потрібно нічого сміливого та екстраординарного, — суворо та безапеляційно сказала хресна.

— Так-так, я пам’ятаю, — запевнив її стиліст, а тоді невдоволено буркнув собі під ніс: — Кляті правила формату.

Петро десь хвилин п’ять чи навіть більше пильно розглядав мене, почісуючи своє гостре підборіддя. Мушу зізнатися, що в цей момент я відчувала себе настільки некомфортно, що здавалося, ще трішки і я просто чкурну звідси.

Та, на щастя, усе-таки настав той час, коли стиліст нарешті відірвав від мене погляд і відійшов до скляної шафки поруч, щоб приготувати усе необхідне приладдя для перевтілення. Спостерігаючи за ним, я відчула, як по шкірі в мене пробігли мурашки. Не пам’ятаю, коли востаннє так нервувалася.

— Розслабся, Петро майстер своєї справи. Він завжди ідеально виконує свою роботу, — помітивши мій напружений стан, заспокійливо мовила хресна та лагідно поклала руку на моє плече.

Від цього стало трохи легше, проте повністю позбутися від нервів так і не вдалося.

А далі розпочалося перевтілення, і тривало воно так довго, що почало здаватися, наче цей кропіткий процес мого перетворення ніколи не завершиться. Довкола мене метушилося з десяток різних людей, кожен з яких мав свою задачу і чітко виконував її.

Протягом майже всього часу хресна сиділа біля мене та уважно спостерігала за процесом перевтілення, паралельно задаючи уточнюючі запитання Петру. На жаль, говорила вона з них надто тих, так що мені не вдалося почути їх і, відповідно, навіть приблизно уявити, що на мене чекає.

Час ішов до обіду, коли почав прокидатися голод. І якщо Марина змогла дозволити собі відлучитися на перекус, то мені треба було мовчки терпіти.

Та от нарешті настав момент, коли все було нарешті готово. З широкою усмішкою на вустах Петро урочисто підвів мене до великого дзеркала, що висіло в іншому кінці кімнати.

Поглянувши на своє відображення, я буквально скрикнула від шоку. Дівчина у дзеркалі аж ніяк не нагадувала мене. Це була просто приголомшлива красуня з довгим густим полум’яно-рудим волоссям, виразними вилицями, яскравими смарагдовими очима та пухкими червоними губами. Я наче дивилася на якусь модель з обкладинки журналу і все ніяк не могла поєднати цю зовнішність з собою.

— Що ви зі мною зробили? — вражено запитала я в стиліста.

Марина, що саме повернулася до студії з двома великими стаканами кави у руках і почула моє запитання, не змогла стримати сміху.

— Вітаю зі знайомством з магією косметики, мила. Тепер ти зовсім нова людина. Ти й до цього була діамантом, просто потребувала огранки, яку майстерно виконав Петро.

— Завжди до ваших послуг, — усміхнувся стиліст, якому, очевидно, полестили такі слова.

Марина дістала зі своєї червоної лакованої сумочки конверт, у якому, одразу ставало зрозуміло, знаходилася немаленька сума грошей, вручила його чоловікові, а тоді повернулася до мене:

— Ну а тепер їдьмо на зйомки. Нам потрібно встигнути за сьогодні зняти твою відео-візитівку.

***

Опинившись на знімальному майданчику, який сьогодні відігравав роль мого робочого місця, я одразу ж відчула неправильність того, що відбувалося. Обманювати та вдавати з себе абсолютно іншу людину було мені не до душі, але відмовитися від усього цього не давав мені контракт, після виконання якого я отримаю багато грошей, а разом з ними повну свободу в майбутньому.

Саме тому я, слухняно виконуючи вказівки режисера, сіла в м’яке біле крісло, взяла до рук блокнот і ручку, а тоді зосередила свій погляд на акторці, яка грала мою пацієнтку.

Моєю задачею було мовчки слухати, як вона «розповідає мені про свої проблеми», і виглядати при цьому максимально уважною, сконцентрованою та розуміючою. Зізнаюсь, вдалося у мене це далеко не з першого дублю. Головна проблема полягала у відсутності у мене досвіду зйомок.

Та врешті-решт мені вдалося вжитися в роль досвідченої та професійної психологині. Коли настав час сісти прямо перед камерою та розповісти свою історію, я почала говорити так переконливо, що на секунду навіть сама повірила у власну брехню.

— Ти добре впоралася, — промовила Марина, коли зі зйомками нарешті було закінчено.

Щоб відсвяткувати моє успішне перевтілення з Аріни на Аню, хресна повела мене до одного з найшикарнішого нічного клубу столиці. І хоч я зовсім не належала до таких собі тусовщиць, але тієї ночі дозволила собі добряче повеселитись.

Ще ніколи життя не здавалося мені настільки чудовим. Я танцювала, пила смачнючі коктейлі та з легкістю фліртувала з хлопцями на барі. Звісно, я не збиралась підносити ці знайомства на новий рівень, але було так добре хоч на якийсь час просто відчути себе бажаною красунею.

Лише о третій ранку ми з хресною залишили клуб і сіли в таксі.

— Як же легко ти стала дівчиною з великого міста, — помітила Марина, відкриваючи вікно машини та запалюючи цигарку.

Я стривожено глянула на таксиста, але той аніскілечки не переймався тим, чим займалася його пасажирка. Наче таке є абсолютно нормальним.

1 ... 5 6 7 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попелюшка у великому місті, Jo Peters», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Попелюшка у великому місті, Jo Peters» жанру - 💙 Сучасний любовний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"