Читати книгу - "Мангал, або ж Заплутана сільська історія, Мері та Грег Шевченки"

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той другий празник – Святого Василя, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Вся наша родина, славна Україна, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився! 

Потім ватага на чолі з Тарасом перейшла до "Нова радість стала". Іван стояв між колядниками в образі "пастуха з пугою", співаючи разом з усіма. Раптом непрохана сльоза скотилась по щоці з ока. Чоловік тихо витер непрохану гостю рукою та усміхнувся- він пишався своїм проєктом та колядниками, і це була сльоза щастя. Бач як все гарно вийшло! Тим часом ватага виспівувала:

Нова радість стала
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого вповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком

На колінця припадають,

Царя-Бога вихваляють.

– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,

Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

*Останній рядок кожного куплету повторюється двічі. 

Потім же цвіркунівська ватага на чолі з красунчиком Тарасом завела інших відомих колядок. Послухайте їх і ви:

Бог ся рождає 

Бог ся рождає, хто ж Го може знати!

Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!

Приспів:

Тут Ангели чудяться,

Рожденного бояться,

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться.

Пастиріє клячуть,

В плоти Бога бачуть,

Тут же, тут же,

Тут же, тут же, тут!

Марія Му Мати прекрасно співає,

І хор Ангельський їй допомагає!*

Йосиф старенький колише Дитятко:

– Люляй же, люляй, мале Отрочатко!

Три славні царі к вертепу приходять,**

Ладан і смирну, золото приносять.***

А пастиріє к Ньому прибігають,

І яко Царя своєго вітають.

І ми днесь вірно к Ньому прибігаймо,

Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.

*Приспів повторюється після кожного куплету

Небо і земля нині торжествують

 Небо і земля (2) нині торжествують,

Ангели, люди (2) весело празднують.

Приспів:

Христос родився,

Бог воплотився,

Ангели співають,

Царіє витають,

Поклін віддають, пастиріє грають,

"Чудо, чудо!" повідають.

Во Вифлеємі (2) весела новина:

Пречиста Діва (2) породила Сина!

Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:

В темностях земних (2) сонце засвітило.

Ангели служать (2) свойому Королю

І во вертепі (2) творять Його волю.

Три славні царі (2) зі сходу приходять,

Ладан і смирну (2), золото приносять.*

Царю і Богу (2) тоє офірують,

Пастирі людям (2) все розповідують.**

І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,

"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.

*Приспів повторюється після кожного куплету 

Колядники закінчили колядувати відомою у всьому світі колядкою "Тиха ніч".

Тиха ніч, свята ніч!

Ясність б'є від зірниць.

Дитинонька Пресвята,

Така ясна, мов зоря,

Спочиває в тихім сні.

Тиха ніч, свята ніч!

Ой, зітри сльози з віч,

Бо Син Божий йде до нас,

Цілий світ любов'ю спас,

Вітай нам, святе Дитя!

Свята ніч настає,

Ясний блиск з неба б'є,

В людськім тілі Божий Син

Прийшо нині в Вифлеєм

Щоб спасти цілий світ.

Тиха ніч, свята ніч!

Зірка сяє ясна,

Потішає серця,

Величає Христа.

Дитя святе, як зоря,

Нам світи, зоря ясна!

А куди ж полюдівся чорт Люцифер? Запитаєте ви. А він нікуди не подівся, навпакм затесався у ватагу під виглядом "цигана", а справжнього цвіркунівського "цигана" він закинув у мішок, який міцно зав'язав мотузкою, та сховав його на час колядування за пічкою місцевої баби Явдохи, яка жила одна і була вже стара, підсліпувата і майже глуха та постійно спала. Тож місце схову бідолашного "цигана" було ідеальне.
Та нічого в нього не вийшло, колядники таки заколядували у кожній хаті, а біля останньої Ярослав Сорока, що був "міхоношею", раптом помітив у "цигана хвіст, що стирчав з-під верхнього одягу. Він одразу ж вигукнув:
- Чорт! Хапай його!
І всі кинулись на нечистого. Він спочатку розгубився, затрясся весь, але потім перетворився на собацюру та швидко побіг від ватаги, що кинулась за ним. Добігши до дерева зі старим дуплом, чортяка перетворився на ворона та заховався в середину отвору.
Ватага зупинилась, обдумуючи, що ж робити далі. Почалась нарада, люли сперечались, перебиваючи одне одного,- кожен хотів запропонувати найкращий варіант. Та за них вирішила сама доля та Господь Бог- почувся грім, сяйнула блискавка, яка поцілила прямо в дупло- чорта було знищено. 
Ватага на мить оніміла, а потім радісно закричала і подалась до села святкувати Різдво Христове.
А що з сталрсь з нещасним хопцем, якого чорт закинув у мішок? Парубок просидів всю ніч в триклятому мішку, а на ранок, коли баба прокинулась, почав її гукати. Та дарма- старенька майже зовсім не чула. Тоді "циган" вдався,до інших хитрощів- вистрибнув до баби у мішку. Явдоха краще бачила, аніж чула, тож помітила це стрибаюче чудо. Вона схопилась за серце, потім взяла кочергу, обережно підійшла до дивного мішка та відкрила його. А звідти вистрибнув парубок! Він щиро подякував старенькій за порятунок і на запитання хто його посадив у мішок, хлопець реготнув та відповів:
-Дідько лисий! 
А потім швидко попрощався та дременув у село святкувати другий день Різдва разом з усіма.
Всі Цвіркуни зібрались в центрі села неподалік шопки. Крім неї, тут було декілька яток з напоями та наїдками, а також... мангал, який Іван Голобородько приніс з дому та тепер ращом зі своїм друзякою-сісідом смажив на ньому смачні шашлики. З колонок лунала різдвяна музика, тож випивши та закусивши, жителі Цвіркунів пішли до танцю. Так вони і веселились до самої ночі, а потім стомлені та щасливі розійшлися по домівках.
Ось така от різдвяна історія.

Кінець