Читати книгу - "Перше кохання , Sava"

Якби я могла вставити сюди всі ті смс, всі його слова, всі його голосові. Наскільки там крик був про те що йому просто потрібна людина якій він може передати в смс цю біль страх і відчай.

Про те зараз діалоги не такі як 6 років тому. Зараз вони наповнені сенсом.

Я не знаю як він там зараз, але я як і обіцяла кожного вечора пишу йому в двох трьох словах як мій день.

З одної сторони ми я вдячна тій дівчині що стала звʼязною між мною і ним. А з іншої мені важко проживати цей період бо я втомилася втрачати людей.

Але далі буде більше. Більше смс від нього, більше гарних новин. І будуть зустрічі і розмови ніпрощо. Адже нам дійсно є про що поговорити і я вважаю що живе спілкування буде набагато кращим. Можливо  я зможу допомогти йому пройти цей важкий шлях і освоїтися в простому житті де не лунають постріли і не літає нічого над головою, де нема на кожному кроці смертей побратимів.

Час лікує і знімає з нас наші рожеві окуляри. Ті хто робив нам дуже боляче зараз уже і не такі токсичні. 

Кінець