Читати книгу - "Квіти для Люсі , Лада Короп"

Сьогодні він ще гарніший. Цікаво як його звати? Чим він займається? Коли він підійшов ближче, з усмішкою промовляю: 

— Вітаю вас знову! Мабуть, вам сподобаються мої нові букети. Він глянув на мене з подивом, і я відчула, як мій голос став упевненішим. 

— Це дуже красиво, — відповідає він, вказуючи на один із букетів. — Ви справді талановитий флорист. Відчуваю, як у мені розцвітає радість. 

— Дякую, я намагаюся оновити асортимент,— відповідаю, відчуваючи, що тепер це не просто слова. Я пишаюся своєю роботою. Він замовляє великий букет для своєї матері, і я знову збираю його, але вже з особливим натхненням. Під час збору букета ми розмовляємо, дізнаюся, що звати його Антон. Його усмішка тепер адресована мені, здається, що між нами виникає зв'язок. 

Коли він вийшов з крамниці, я зрозуміла, що тепер я не просто продавець. Я — творець, який здатний дарувати радість і красу. І, можливо, це тільки початок нової історії, в якій я зможу знайти не тільки натхнення, але й справжнє щастя. Думаю тепер Антон точно ще раз завітає до нашої крамниці. І можливо я навіть наважуся запросити його на каву. Або попросити у нього візитівку. Хоча краще б це зробив він. Але якщо він це зробить... Ой у мене немає візитівки. Тільки нашого магазину. Шкода. Але все одно вірю, що він прийде ще раз. Якби мені хотілося вийти заміж за нього. Це моя мрія. Хтозна, а що як вона здійсниться? Я стану поважною дамою. Й увійду у справжнє суспільство. Мої мрії вже десь далеко, але раптом їх перериває голос Тиграна. 

— Люся, твою ж матір. Ти знову профукала доставлення. Ти колись почнеш працювати, чи ні? Правду кажуть іноді мріяти шкідливо.

Шановні читачі  сьогодні ще один розділ. Наступний буде у понеділок. Тихої вам ночі ♥️