Читати книгу - "Мій Герой. Зцілення коханням, Юлія Вестор"

  Збираємось до лісу

            Один військовий якось попросив показати після обіду дорогу до лісу, а потім передумав і пішов кудись. А Оксана з Володимиром, запланувавши вже на цей день таку прогулянку вирішили запросити із собою ще когось з тих, хто здатен пішки подолати ту відстань. В майже порожньому коридорі в цей момент виявилося аж двоє таких людей. І одним з них був Андрій, що відпочивав на кріслі у wi-fi зоні. Він хоч і шкутильгав сильно, але, знаючи, як він посилено тренується, Оксана не сумнівалася в його спроможності подолати шлях. І Володимира він вже тренував три дні, тож чого б не спробувати нарешті і їй заговорити до нього?

— Привіт, Андрію! — Промовила вона, і чоловік відволікся на неї від перегляду фільму. Це вже був добрий знак. —  Ми збираємось до лісу, може хочеш піти з нами? — Зробила паузу і, розуміючи, що він очікує ще інформації, додала. — Це не зовсім близько, але тобі під силу дійти. Там є стіл і лавки, можна подихати свіжим повітрям з ароматом сосен і відпочити кілька годин до вечері.  Атмосфера чудова!

— А хтось ще йде з вами? — Запитав Андрій, і Оксана зраділа, що відповів і не відмовив одразу.

— Ще один військовий щойно згодився. Не думала, що буду в коридорі людям таку прогулянку пропонувати, — посміхнулася жінка, — але вранці інший чоловік попросив показати йому дорогу, домовились, запланували, а він десь пішов. А Володимир вже налаштований на прогулянку, чекає. І хотілося б компанію, щоб пограти з ним за столом у цікаву гру. Четверо для гри якраз ідеально!

        Андрій погодився і разом  з підопічним хлопчиком, Оксаною та значно старшим чоловіком у військовій формі — Ромою, вони вирушили на відпочинок до лісу. Чоловіки навіть познайомилися і почали трохи розмовляти дорогою. Жінці було це приємно. Вона вперше за весь час бачила, щоб Андрій з кимось говорив, крім її Володимира. І не про порядок виконання вправ. Рома був з ТРО Дніпропетровської області і в боях ще участі не приймав, приїхав підлікувати хронічне для профілактики, бо ж вік добре за п'ятдесят вже нагадував про себе. А Андрій виявився тридцятирічним  штурмовиком-розвідником сил спеціальних операцій з Правого сектору і з початку 2017 року вивчив вже всі гарячі точки Донбасу. Там і отримав важке поранення в травні. Хоча родом сам був з села на Франківщині. Може й не багато було сказано за весь шлях, але як для початку достатньо.