Читати книгу - "Список Путіна, Григорій Іванович Лешченко"

Нині вчить бути моральними тих, хто виїхав з Росії, бо не захотів підтримувати війну проти України.

ШИЗОФРЕНІКУ ДЕБОШИРОВУ ЗАРАДИ ПУТІНА

НЕ ШКОДА і ВЛАСНОГО СИНА

- Я вірю, що це правда на нашому боці. Ніхто не має права диктувати нам, як жити й що робити, - коментує геноцид в Україні.       Таких акторів, самородків – шизофреніків, навіть, у путінському кіно зі свічкою в руках не знайти.

Хіба що Охлобистін і Сухоруков!

І в житті, і в кіно рідкісний придурок. Але має право бути таким!       Юродивий. Треба зіграти роль придурка – кращого не знайти!

Незабутній його монолог кримінальника з фільму «Асса»:

- Уві сні я виходив у відкритий космос. Я здійснював стикування… Я літав.

Надточне влучення режисера Соловйова. Де ще знайдете такого хворого на голову майора? Цей льотчик став візитівкою актора.

Потім він знову знімався у Соловйова в ролі психолога Толіка у фільмі з назвою, як в індійського кіно,- «Чорна троянда – емблема печалі, червона троянда – емблема кохання».

Теж вийшов маленький шедевр.

У кінотусовці свого в дошку Сашка всі називають Дебошировим, бо в компаніях швидко напивається і починає лізти в скандали та бійки.

Заради імперських амбіцій диктатора віддав на війну власного сина, який вбивав українців на боці терористів, так званої, «новоросії».

А всі інші найвідоміші патріоти, коли почалася війна, своїх дітей повивозили за кордон, а актори - депутат держдуми Дмитро Пєвцов і довірена особа путіна на виборах Андрій Мерзлікін - швиденько позабирали своїх синів з навчання в суворовських училищах.

БАШИРОВ Олександр Миколайович (1955), актор. Підтримав анексію Криму і війну проти України. Незаконно відвідав Донбас, де знімав матеріали для свого пропагандистського фільму «Донбас стукає у наше серце».

Талановитий до божевілля. Розумово відсталий. Кривляка. Дивак кінематографа. Акторські можливості обмежені. Нахабний безхатько – алкан легко грає таких, як і сам: маргіналів та божевільних. Режисерський штамп диваків намертво приклеївся до Сашка. Хоч все життя і грає в кіно другорядних персонажів, та такого образу не забудеш. Так зіграти шизофреніка може тільки справжній шизофренік. Грає себе.       Один із самих неоднозначних акторів, запам'ятовується, ні з ким не сплутаєш. Неповторний неадекват. Ніяке це не амплуа. Дурманливий Баширов душевнохворий, подивіться будь – яке його інтерв'ю.

Розповідає, що народився в маленькому селі в Ханти-Мансійському окрузі, в дитинстві захоплювався малюванням і писав книжки, вступав у художнє училище, провалили, пішов навчатися на плиточника, працював на цементному заводі й ні з того ні з цього захотів стати актором. Тобто, цементний надихнув на акторство! А де на цементному заводі акторська кар’єра і, взагалі, кінематограф?

Двічі одружувався з іноземками. Так, бідолашному, хотілося потрапити спочатку в європейський, а потім і в американський рай. Та виявилося, що там потрібно працювати. Та ще і як! І лише чорноробом, бо його кривляння на Заході нікому не потрібні. Своїх хворих нікуди дівати, а ще й з усього світу прибувають і прибувають!

Тож, повернувся в росію й успішно робить зі росіян таких же неадекватів, як і сам, та зі сміхом гонить їх на бійню.

МАФІОЗІ З АЛЬТОМ ПІДПИШЕ БУДЬ – ЯКУ ГИДОТУ

І ДАВИТЬ ТИХИМИ САНКЦІЯМИ ЗАХІД

На концертах і ЗМІ цього середнього музиканта представляють не інакше, як всесвітньо відомого диригента й альтиста. Та таких музикантів в Росії - море! Просто їх ніхто не знає, бо не піарили так, як цього. І таку локшину, як про нього, у глянцевих журналах не друкували.

Вірний слуга режиму. Великий альтист теж рашист.

До війни проти України весь час повторював про Львів:

- Вважаю своєю справжньою батьківщиною. Тут я виріс. Тут отримав усе, без чого мене просто не було. Тут розпочинав і як музикант.

А коли з’явилася можливість продемонструвати вірнопідданість злочинній владі – наввипередки побіг підписувати листи на підтримку військової інтервенції в Україну і про повномасштабний напад на країну свого щасливого дитинства. Підпише і підтримає всяку гидоту аби лише догодити начальству. Його підпис знайдете під листами зі схваленнями будь – яких дій коханого путіна, навіть, по Чечні:

- Я поважаю нашого президента – це моя позиція. Можете зі мною робити що хочете, але я відкрито висловлююсь щодо цього і нічого не боюся. Західні країни зляться і заздрять, бо не мають лідера такого таланту і таких якостей. Ми все робимо правильно. І ми переможемо.

На старості все більше прогресує зіркова хвороба. Любить, коли називають російським Паганіні. Усім розповідає, що господар російського кіно Микита Михалков кличе його рідним братом актора Роберта де Ніро за схожість з цим відомим голлівудським актором і за рівень майстерності, а японці порівнюють з Юрієм Гагаріним, французи знаходять у ньому риси Наполеона. І такі компліменти нескінченні…

До речі, дорогі читачі, ви теж можете щось подібне говорити й про себе. Хто буде перевіряти? А схожі байки декого можуть вразити!

Поступово зіркова хвороба прогресує: переходить у маразм. Тихоні починає подобатися робити дикі гучні сенсаційні заяви - що не інтерв’ю – то нова і несподівана дурня:

- Вони все одно запрошують, а ми поки що мовчимо. Це «тихі санкції» з нашого боку… Я подумав – уже забагато я для них награв. Надиригував Гергієв, награв Мацуєв – вистачить, нехай тепер користуються третім ґатунком.

Тобто не так Захід оголосив росії культурні санкції і скасував концерти російських музикантів у своїх країнах, як самі російські артисти гордо і принципово відмовляються виїжджати за кордон. Та на Заході на колінах стоять і просять, щоб до них з гастролями приїхали ті, хто мовчки підтримує геноцидну війну проти України, але нічого не світить Карнегі-холу, Ла Скалі, Паризькій філармонії, Віденському Концерт гаусу, Мюнхенському філармонічному оркестру, фестивалю Pianistico – бо російські генії від музики оголосили ненависним США та Європі тихі санкції. Який таки молодець! Себе, коханого, і двох своїх соратників – теж розпалювачів війни проти України - фанатів путіна великого рвача-бізнесмена від російської опери і балету Валерія Георгієва та вічно юного барабанника на клавішах рояля Дмитра Мацуєва – зарахував до першосортних музикантів, а західних колег, яких весь час називав друзями, - до третього сорту!

От, дає тихоня з альтом! Ще невдовзі й книжку напише як Захід його ловив на концерти та не піймав – «Пригоди Барона Мюнхгаузена-2»

- У них свої санкції проти нас, у мене свої проти них. Я до них їхати не збираюся. Але голосно про це не заявляю – просто тихо переношу та