Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник) 📚 - Українською

Читати книгу - "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)"

262
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)" автора Редьярд Джозеф Кіплінг. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 39
Перейти на сторінку:
знову кидалася кобра, та щоразу її голова важко гепалась об циновку, і Нагайна вкотре скручувалася, наче годинникова пружина. Ріккі-Тіккі витанцьовував по колу, намагаючись опинитися позаду неї. У свою чергу змія постійно виверталась, щоб не губити мангусти з поля зору; тому хвіст її шерхотів по циновці, немов сухе листя, гнане вітром.

Думка про яйце зовсім вилетіла з голови Ріккі. Воно, як і раніше, лежало на веранді, а Нагайна поступово скрадалася до нього все ближче й ближче. Зрештою, поки Ріккі-Тіккі на хвильку спинився, щоб перевести дух, вона вхопила яйце ротом і, ковзнувши сходами тераси, стрілою помчала доріжкою. Мангуста — за нею. Звиви кобри, яка рятує власне життя, схожі на вигини батога, котрим хльоскають коней.

Ріккі усвідомлював необхідність упіймати її, інакше всі тривоги почнуться наново. Змія поспішала загубитись у високій траві, що буяла за терновим кущем, пробігаючи повз який, Ріккі-Тіккі почув, як Дарзі досі виспівує свою безглузду величальну пісеньку. Та його кмітлива дружина зреагувала миттєво; випурхнула з гнізда й залопотіла крильцями над головою Нагайни. Якби Дарзі підтримав свою половинку, то вони, вірогідно, змусили б кобру збочити, а так змія тільки опустила каптур і рушила ще швидше. Проте навіть ця заминка допомогла Ріккі наздогнати втікачку. Коли Нагайна прослизнула у щурячу нору, де до сьогодні жила з Нагом, маленькі білі зуби зімкнулися на її хвості, й Ріккі-Тіккі протиснувсь услід — далебí, не кожен мангуста, хай який розумний та досвідчений він був, наважиться продовжувати переслідування кобри в такий спосіб. У норі панував суцільний морок, і Ріккі було важко зорієнтуватися, де прохід розшириться настільки, аби змія могла розвернутися для нападу. Тому звірок завзято вгризавсь у зміїне тіло, водночас упираючись лапами, ніби гальмами, в похилу, теплу, вологу землю.

Незабаром трава біля отвору нори перестала коливатися, і Дарзі схлипнув:

— Усе, кінець Ріккі-Тіккі! Ми повинні проспівати реквієм[11] по ньому. Хоробрий Ріккі загинув! Нагайна, звичайно ж, уб’є його під землею.

Тож він затяг дуже сумну пісню, щойно ним самим складену, та не встиг видати найжаліснішу руладу[12], як трав’янистий килим знову ворухнувсь і звідти поволі вибрався, облизуючи вуса, замурзаний Ріккі-Тіккі. Здавлено зойкнувши, Дарзі замовк. Ріккі обтрусився і від душі чхнув.

— Усе скінчено, — мовив він. — Удова більше ніколи не виповзе нагору.

Заінтриговані цією звісткою, руді мурахи, які живуть між стеблами трав, почали негайно один за одним спускатись униз, щоб переконатися у правдивості його слів.

А Ріккі-Тіккі згорнувся калачиком на траві й умить заснув — і спав аж до самісіньких сутінок, зовсім виснажений за цей нелегкий день.

— Тепер, — сказав мангуста, прокинувшись, — піду-но я додому. А ти, Дарзі, сповісти глашатаю[13], аби він розповів усьому саду, що Нагайна сконала.

Глашатай — це птах, чий голос нагадує удари молоточка по мідній каструлі; він завжди видає подібні звуки, бо служить оповісником у кожному індійському саду й повідомляє новини охочим їх слухати. Чимчикуючи стежкою, Ріккі почув перший програш: «Слухайте всі!», схожий на трель крихітного обід нього гонга; а потім — рівномірне: «Дінг-донг-ток! Наг мертвий — донг! Нагайна мертва! Дінг-донг-ток!» І одразу в саду защебетали птахи та ще й жаби закумкали, адже і їх кобри пожирали так само, як пташенят.

Коли Ріккі-Тіккі добрався до бунгало, Тедді, його мати (досі бліда) й батько, що вибігли йому назустріч, ледь не пустили сльозу над ним. Цього вечора Ріккі вже наївся досхочу, а опісля, урочисто сидячи на плечі маленького хазяїна, вирушив у спальню. Там і побачила його мама, яка, за звичаєм, зайшла перед сном до сина.

— Він врятував нам життя, — шепнула вона чоловікові. — Подумай лише, він уберіг усіх нас!

Вмить сполошившись, Ріккі-Тіккі завмер стовпчиком на ковдрі, оскільки мангусти сплять дуже сторожко.

— А, це ви… — заспокоївся він. — Не варто турбуватись. Усі кобри мертві, а якщо й ні, то я ж тут.

Ріккі мав повне право пишатися собою, та герой не надто задирав свого рожевого носика. Як належить справжньому мангусті, захищав він той сад і зубами, і пазурами, і стрибком, і наскоком, щоб жодна змія ніколи не наважилася поткнутися через огорожу.

Як і чому
Казки

Чому кит має таку глотку

Жив колись, любі мої, в океані кит, який, певна річ, харчувався дарами моря. Поїдав він морських зірок, морських щук[14], крабів, камбалу-йорж і звичайну камбалу, плотву, скатів обох статей, скумбрію, щученят та надзвичайно в’юнких вугрів. Загалом ковтав будь-яку рибину, яка йому траплялася; гам! — і все. З часом дійшло до того, що в усьому океані залишилася тільки одна рибка-крихітка. Вона рятувалася завдяки власній кмітливості, бо плавала трохи позаду від правого вуха ненажери, де почувалась у цілковитій безпеці. Врешті кит підвівся на своєму могутньому хвості й заявив:

— Я голодний.

На що маленька хитрунка лукаво поцікавилась:

— А чи доводилося вашій благородній та шляхетній китовій величності куштувати коли-небудь людину?

— Ні, — хижо блиснув очима кит. — Це смачно?

— Дуже! — відповіла рибка. — Правда, важкувато перетравлюється в шлунку.

— Ну, тоді дістань кілька, — наказав океанський велетень, сильним ударом хвоста спінивши водну поверхню.

— Для першого разу вистачить і однієї, — запевнила крутійка. — Якщо ви попливете до п’ятдесятого градуса північної широти, сорокового

1 ... 5 6 7 ... 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ріккі-Тіккі-Таві (Збірник)"