Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар 📚 - Українською

Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Повернути себе. Том 1" автора Олександр Шаравар. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💛 Бойова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 108
Перейти на сторінку:

         - Спасибі, - щиро подякував лейтенантові Пашу, і, не зважаючи на заздрісні погляди решти випускників, він вирушив у бік казарми. Пора було вирушати в доросле життя. Дорогою до казарми Пашу відправив виклик єдиній людині, яка в усьому підтримувала його в житті.- Мам, вийшло.

         - Вітаю синку,- вимовила жінка у відповідь,- Ти сьогодні чи завтра додому приїдеш?

         - Вибач, мамо, мені наказали сьогодні прибути на БДК. Уже напевно в наступне звільнення,- промовив Пашу у відповідь. Він дуже хотів побувати вдома, але такий шанс випадає рідко. Він, звичайний хлопець із ферми, зміг потрапити на флагман десантного флоту. Зазвичай туди потрапляли лише спадкові військові та аристократи.

           - Розумію,- відповіла жінка сповненим смутку голосом.

           - Як у тебе справи? - запитав Пашу.

           - Усе добре, лікарі кажуть, що хвороба відступає. Через тиждень я повернуся на роботу.- відповіла жінка.

          - Мамо, точно все добре? Я чую в твоєму голосі, що ти щось не договорюєш, - вимовив Пашу, забираючи з контейнера вже раніше зібраний свій рюкзак, - Може, мені приїхати?

          - Не треба, синку, ти стільки старався заради цього місця, не варто ним ризикувати. - вимовила жінка.- У мене все нормально, просто втомилася сьогодні сильно. Дроїд зламався і мені довелося руками перетягнути концентрат на склад.

          - Мамо, ну скільки можна? У нас є гроші, я спеціально відправляю тобі стипендію. Ти можеш купити нового дроїда або відремонтувати старий. Навіщо ти себе катуєш, тим паче в такому стані? - обурився Пашу. У відповідь він почув стандартну відмовку матері.

         - Це твої гроші, повернешся з армії - захочеш весілля зіграти, от і будуть гроші на це... - промовила жінка.

          - Мамо, це твої гроші. Витрачай їх на себе,- обурився Пашу,- Усе, мам, бувай, за мною транспорт прибув.

           - Бувай, подзвониш, коли з'явиться вільна хвилинка. Мені цікаво буде дізнатися, як ти влаштуєшся на новому місці, - попрощалася жінка і відключилася від зв'язку.

         Пашу ж застрибнув у військово-транспортний флаєр, який разом із ще двадцятьма випускниками попрямував на військовий космодром. Інші хлопці спілкувалися між собою і міркували, що їх чекатиме на місці служби.

        На Пашу ж вони поглядали косо. Він за три роки навчання так і не завів друзів серед кадетів. Надто він був цілеспрямованим і рухався до своєї мети, не збираючись витрачати час ні на п'янки, ні на ігри. От і вважали його зарозумілим виродком. Але хто б знав, як він хотів до них приєднається. Але він син невдахи, через якого загинула ціла рота, і він хотів показати, що він не такий, що він кращий, і що щодо його батька помилялися.

            На космодромі Пашу вирушив у бік транспортного шатла з емблемою його майбутнього корабля. Поруч із шатлом зібралися такі ж новачки, як і він. Придивившись до них він усе ж зрозумів, що такі, та не такі.

            Комбінезони, в яких вони були одягнені, коштували як тримісячна зарплата його матері.  Та й нашивки на комбінезонах говорили про те, що вони випускники найкращого військового училища. 

            - Привіт, хлопці,- привітався з ними Пашу.

            - Ти помилився, шатли на "скотовозки" на іншій стороні космодрому,- вимовив темношкірий хлопець, після чого засміявся, решта також підхопили його сміх. 

            - Рен, відчепись від хлопця. Якщо він тут, то його теж розподілено на "Перк",- промовив хлопець із рудим волоссям,- Не часто на "Перк" розподіляють із провінційних училищ.  Маст Мідей, мій батько перший помічник капітана на кораблі.- представився хлопець. 

            - Пашу Терн,- вимовив Пашу.

            - Терн... Терн... це випадково не той, який угробив свою роту і сам здох? - запитав Рен і знову розсміявся,- Ох і не пощастить тому взводу, куди ти потрапиш.

            - Замовкни, - вимовив Маст,- Мій батько був знайомий з капітаном Терном і каже, що з тією справою щось нечисте.

             Пашу з вдячністю подивився на рудого хлопця. На цьому розмови закінчилися, бо пандус позаду шатла почав опускатися і звідти вийшов чоловік із нашивкою старшого сержанта.

            Не кажучи ні слова, він жестом запросив усіх займати свої місця. Рен, який збирався пожартувати з цього приводу, отримав під дих від старшого сержанта і задихаючись впав на підлогу. Двоє його друзів підхопили і посадили на місце, пристебнувши ременями.

            Сам політ пройшов у повній тиші. Сержант скинув усіма інструкції на нейромережу і тепер усі мовчки вивчали їх. Ніхто не хотів нариватися на мовчазного сержанта.

          Пашу ж згадав, у мережі ходили легенди про цього сержанта. Почути його голос вдавалося від сили парі людей. Але при цьому він був дуже досвідченим десантником. Кажуть, що на війні з архами він у рукопашну завалив центуріона. Але найімовірніше це просто байка, та й війна була понад сто років тому.

          Після посадки в ангарі корабля всіх новобранців    відправили проходити дезінфекцію і перевірку здоров'я в медичному відсіку. Усе це тривало близько трьох годин і тільки після цього за ними знову прийшов мовчазний сержант і відвів у казарму.

       Залишивши там більшу частину новобранців, трьох хлопців, які залишилися, а саме Пашу, Маста і Рена відвели далі і поселили в окремій тримісній каюті. Як виявилося, пілоти важких обладунків мали деякі переваги, зокрема й більш комфортне житло.

          - Пропоную всім нормально познайомитися, і Рен, давай без твоїх жартів.- вимовив Маст.

           - Пашу Терн, випускник Ваарлського училища. - вимовив коротко Пашу, у нього не було бажання особливо спілкуватися з його сусідами по каюті.

           - Для початку вистачить,- вимовив Маст і почав більш докладно розповідати про себе.


 

             ***

 

1 ... 5 6 7 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"