Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Академія Червоної корони. Навчання, Анна Мінаєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Академія Червоної корони. Навчання, Анна Мінаєва"

1 015
0
03.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Академія Червоної корони. Навчання" автора Анна Мінаєва. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 123
Перейти на сторінку:
Глава 2.3

Я встала і підхопила сумку:

— У такому разі післязавтра готова до навчання кращих магів імперії.

Ректор мені тепло посміхнувся і жестом показав на двері. А я ж поспішила покинути головний корпус і попрямувала до житлового. Дощ припинився, з-за хмар несміливо визирнуло сонце. Танцювало відблиски на калюжах і нагадувало, що до літа залишилося не так вже й багато часу.

Я йшла алеями парку не дуже поспішаючи і розглядала природу, що прокидалася від довгого сну. Все ж таки імператор не поскупився на кращу академію у всьому Імваларі. Виділив величезну ділянку у самому центрі столиці, відбудував кілька корпусів.

Нехай і не лежало в цьому задумі нічого доброго, робота для молодих чаклунів була проведена колосальна. За що тепер усім магічно обдарованим доводиться платити. Адже тільки після закінчення однієї та з трьох академій в імперії разом із дипломом видають ліцензію на чарівництво. А без цього проклятого папірця навіть одяг почистити заклинанням заборонялося і суворо каралося.

На щастя, останніми роками імперська академія відкрила кілька           вiддiлень у різних частинах країни, що значно збільшувало кількість ліцензованих магів.

— Віддай! — заверещала дівчина в синій сукні, пролітала повз мене і попрямувала до невисокого хлопця з гострими вухами. Ельф нахабно посміхнувся, стоячи на сходах житлового корпусу і чимось розмахуючи у повітрі. — Віддай негайно!

Студентка майже нагнала злодюжку, але той тільки реготнув і пірнув у хол.

Так, жити мені доведеться у суспільстві студентів, головне, щоб ностальгія не замучила. Трохи згодом, може, вдасться перебратися в один з акуратних будиночків, збудованих для майстрів. Але до цього треба ще дожити.

— Доброго дня, — я привіталася з комендантом гуртожитку, невисоким повненьким чоловіком, який не надто й дбав про дотримання всіх правил.

— Лорейн? — він здивовано скинув кущисті брови. — Ти тут що забула? Випустилася вже?

— Та ось, спогади нахлинули, Калебе, — посміхнувся я. — Викладатиму я тепер. Молодший майстер бестіології перед тобою.

— Ну ти й надумала, — промимрив комендант, висуваючи верхню скриньку столу. — Ласкаво просимо, тоді. Шостий поверх, кімната шістсот сорок п'ята.

— Дякую, — я забрала ключик із дерев'яним номерком і попрямувала до сходів.

Ні, все ж таки я сумую за своїми студентськими роками. Думала, що вийду за територію з дипломом та ліцензією, пошлю все кудись подалі, а воно як доля склалася.

Виділена академією кімнатка виявилася більш студентською, але не сильно відрізнялася зручностями. Вузький письмовий стіл біля вікна, невелике односпальне ліжко та довга шафа. Відразу і для книг, і одягу. Тішила лише наявність особистого душа.

Наскільки б не була імперська академія привілейованим навчальним закладом, тут ніхто не поділяв на аристократiв і простолюдинів. Усі були в однакових умовах. Навіть у душі. Я навіть сказала б — особливо, у душі.

Впавши на ліжко, я заплющила очі і посміхнулася.

Ну, тепер все буде чудово. За кілька місяців я зможу погасити частину боргу, потім виплачу залишки. Хай тільки спробують вигнати мене з академії, я їм такі ікла покажу, що будь-який вищий вампір злякається. Навіть де Лавінду не вдасться вставити мені ціпки в колеса. Він уже кілька років як оголосив на мене полювання, хоча незрозуміло чому.

Вставши, я відкрила шафу і спіймала свій погляд у відображенні ростового дзеркала.

Не було в мені тих стандартів краси, які були прийняті в суспільстві. Шкіра не висвітлена, волосся від природи насиченого чорного кольору, жодної родимки над бровою чи губою. Єдине, що підпадало під стандарти краси – колір очей. Останнім часом алхіміки імперії збагачуються на зіллях, що змінюють колір райдужної оболонки на яскраво-зелений. Мені ж пощастило від природи.

— І що тобі треба від мене, Хамарте? — Видихнула я і зачинила двері.

Не про те думати треба. Післязавтра розпочав навчальний рік. Отже, початок моїх випробувань. Я-то  чудово пам'ятаю, як ми перевіряли кожного викладача на міцність.

___
Дорогі читачі!
Продовження виходять щодня. Додайте книгу до бібліотек, щоб не пропускати оновлення :)

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 5 6 7 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Академія Червоної корони. Навчання, Анна Мінаєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Академія Червоної корони. Навчання, Анна Мінаєва"