Читати книгу - "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"

-А ще ти носив сімейки і в тебе... не стояв! - додала мстиво. Посмішка Миколи зійшла з обличчя, він рипнув зубами і відповів крізь зуби:

-Ми не були разом жодного разу, те, що ти пам'ятаєш – навіяна ілюзія!

-А Маруся? Вона мені теж примарилась?

-Ні, Марія реальна. Але в мене з нею ніколи нічого не було, і вона не вагітна! Її поява була підлаштована для того, щоб через вибух емоцій ти поїхала в дідів дім! І тут – знову спрацювало! Варто тобі було ступити на поріг - Дім прокинувся, наречені набігли! Здійснюється все, Нідушко! Прийми це…

-Степаніє, це схоже на правду, - вставила Матильда, яка ковтала кожне слово вогневика.

-Так, підведу підсумок, - сказала господиня, навіть не подивившись у бік відьми, - ти з'явився і хочеш, щоб ми стали жити разом і провели якийсь обряд, після якого знову почнуть з’являтися Плетухи?

-Ну... грубо кажучи, так.

-Я і сім мужиків? З кожним, як із законним чоловіком? Уточнюю про всяк випадок, раптом не так зрозуміла?

-Ти все правильно зрозуміла!

-Фіг тобі! - Степанія підвелася та скрутила Миколі фігуру з трьох пальців і додала, - а тепер - забирайся! Будь ласка, йдіть всі, мені потрібно побути на самоті! – сказала, не дивлячись ні на кого.

-Ніда, не дури! – підвищив голос вогневик.

-Степаніє, ти ставишся безвідповідально до своєї ролі, так не можна! - підскочила Матильда.

-І вам фіг! – Стьопка скрутила дулю й на відьму, – йдіть будь ласка із мого будинку, я втомилася!

-Заспокойся, тут усі дорослі люди…

-Так, гаразд! Залишайтеся, піду я! Але щоб через десять хвилин духу вашого тут не було!

Вона розвернулася до наречених і протараторила:

-Вибачте, що так вийшло, дякую вам усім за подарунки, але зараз я не можу і не хочу нікого бачити! Микито, тобі особлива дяка! – розвернулася на підборах і вибігла з кімнати, ніхто не встиг нічого відповісти. На порозі зупинилася і додала: - Конопатка, якщо не підуть самі, за десять хвилин вистави всіх за двері!