Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Серце дракона 1, Валентина Бродська 📚 - Українською

Читати книгу - "Серце дракона 1, Валентина Бродська"

180
0
17.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Серце дракона 1" автора Валентина Бродська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 88
Перейти на сторінку:
-37- Нічні запитання

Ларс ніжно обіймав дівчину, яка притулилася до його грудей і малювала пальчиком лише їй відомі візерунки на його руці.

Рамія любила такі моменти, коли після шаленого кохання вже ніякі думки не приходять в голову. Тіло тане у відчутті насолоди і перетворюється в якусь аморфну приємну субстанцію і зливається з навколишнім світом.

Не хочеться ні чути, ні думати, ні говорити.

- Рам? Можна тебе запитати?

- М-м-м?

- Ти знаєш хто я?

- У-гу…

- І хто?

- М-м-м…

Дівчина зітхнула і відкотилася на подушку, заплющивши очі. Тонке покривало зісковзнуло до талії, відкриваючи палкому погляду чоловіка жіночі принади. Довгі, хвилясті пасма її волосся заструменіли по шовковому простирадлу, зваблюючи і закликаючи до древнього танцю. Ларс, ковтнувши слину, підтягнув простирадло і вкрив найманицю, намагаючись стримуватися. Їй, розніженій, так хотілося в цей момент заснути в своїй ейфорії, але схоже Ларсу закортіло поговорити.

- То хто я? - допитувався він.

- Ларс…, - протягнула дівчина.

Вона повернулася до чоловіка і томно подивилася йому у вічі.

- А насправді? - не вгавав він.

- А насправді, тебе звати Ілларій, принц Амарканду, син покійного імператора Ксавія, - монотонно відповіла Рамія і притулилася до чоловіка, вмощуючись спати.

- Та-а-ак! І як ти дійшла до таких висновків?

- Ти дуже гарно кохаєшся! Як принци в дамських романах, - з посмішкою промовила Рамія, - Давай спати, я пожартувала.

- Якщо ти так будеш до мене тулитися, то сну тобі не буде! - прошепотів Ларс і поцілував дівчину, - Вже, не буде!

Ранкові промінчики зимового сонця ліниво ковзали через нещільно притулені гардини.

Ларс повністю одягнений, сидів в кріслі і спостерігав за сплячою Рамією. Він отримував справжнє задоволення, коли дивився на неї - таку зараз беззахисну і довірливу. Дівчинна чуттєво вигнулася уві сні, мимоволі викликавши в Ларса нестримне бажання продовжити їхні нічні забавки. Але, щоб там йому не хотілося, він мав намір завершити розпочату розмову. 

Ларс розумів, що людина, яка щойно прокинулася і має певні фізіологічні потреби не найкращий співрозмовник. Він ковзнув поглядом по сплячій красуні і  вийшов зі спальні.

Звісно, Ларс хотів би замовити в її апартаменти сніданок, а потім обід, вечерю і багато чого ще хотів, але обіцяв леді Агаті не виходити за межі пристойності в її будинку. Чи хоча б підтримувати ілюзію дотримання правил поведінки елітного суспільства.

Вся двірня та інша прислуга зверталися до Рамії шанобливо і з поклоном, вважаючи її донькою Блерісів. Найманиця ідеально увійшла в роль, наче все життя була айрою, і таке шанобливе ставлення до себе сприймала, як належне.

Ларс залишив на столику у вітальні простеньку записку, і нишком покинув апартаменти. Він написав, що чекає на Рамію після сніданку у бібліотеці.

Блер вирішив зайти до Лоли, щоб та завчасно розбудила свою господиню. Він спустився на перший поверх, повернув в гостьове крило, минув кімнати охоронців і постукав до камеристки.

За дверима почалася якась метушня, чути було шепіт. Як не намагався, Ларс нічого не міг розібрати, але в тому, що Лола була не одна, він переконався напевне. 

"Невже Ян перестав бігати за нею, як цуцик, і перейшов до рішучих дій?" - зацікавлено подумав чоловік. Він з Гором все намагався втовкти закоханому охоронцю, що жінки, насправді, люблять маленьких собачок, але пухнастих і з чотирма лапами.

Двері трохи прочинилися, зі шпарини виглянула Лола. Вона була охайно вдягнена, з ідеальною зачіскою і дивилася на Ларса своїми ясними очима. Ніщо не вказувало на те, що в дівчини була бурхлива ніч.

- О, пане Блере! Не очікувала вас побачити!

Лола ширше відкрила двері. Так, щоб було видно всю кімнату. Там нікого не було. Ліжко акуратно заправлене і загалом ідеальний порядок.

"Мабуть заховала у вбиральні", - подумав Ларс, а в голос промовив:

- Лоло, я прийшов вас попросити потурбуватися, щоб леді Айрін була на сніданку. Думаю, що вона вже одужала.

- Так, звісно, пане, я вже саме збиралася піти до неї, - ввічливо відповіла камеристка, присідаючи в легкому кніксені.

Пан Блер пішов. Закривши двері, Лола зітхнула з полегшенням.

"Думаю, що вона вже одужала!" - подумки перекривила вона Ларса. "Звісно, з таким лікарем!" 

- Гей, безсоромнику! Можеш виходити і йти туди, звідки прийшов! Ще раз так заявишся - пошкодуєш! - грізно крикнула дівчина невідомому.

Двері вбиральні прочинилися і в кімнату вийшов Мак. Не дивлячись на погрози камеристки, він підійшов до неї впритул і обпалив гарячим диханням:

- Кралечко, невже тобі не хочеться чоловічої ласки? Я задовільню будь-які твої бажання, - муркотів чоловік, пристрасно обмацуючи дівчину руками, - Твоє тіло саме створене для насолоди! 

- Задовільниш? Не обманюєш? - хитро запитала Лола, трохи відхилившись від Мака.

Охоронець розцінив це як спонукання до більш відвертих дій і ще міцніше притиснув дівчину до себе.

- Так, все що захочеш! - відповів він, намагаючись поцілувати дівчину.

- Чекай! Спочатку моє бажання! Отже, слухай! Ти! Зараз виходиш з моєї кімнати, і більше ніколи сюди не приходиш! Я не потребую твоїх послуг! 

Чоловік розсміявся.

- Гонориста! Гаряча! - заводився він ще більше, - Я таких люблю! Не ламайся, нам буде весело!

Він легко підняв Лолу на руки і поніс до ліжка. Вона не пручалася і дозволила себе обережно покласти на покривало. Мак зрозумів, що отримав перемогу, стягнув з себе сорочку і зустрівся поглядом з Лолою.

Вона таємниче всміхнулася, і раптом, його пронизав нестерпний біль. Він почався в голові і швидко перекинувся на все тіло. Мак впав на підлогу і скрутився від жахливих судом.

Лола зістрибнула з ліжка, розправила сукню, підійшла до охоронця і підняла його голову.

- Ось що буває, якщо не виконувати мої бажання! Запам'ятай, Маку, ти мені не до вподоби!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 59 60 61 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце дракона 1, Валентина Бродська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Серце дракона 1, Валентина Бродська"