Читати книгу - "Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття"

Див. застереження Кетрін Ваннер щодо потрактування Віктором Тьорнером культурного дійства в «еру фестивалів» в Україні в: Catherine Wanner, Burden of Dreams: History and Identity in Post-Soviet Ukraine (University Park: Pennsylvania State University Press, 1998), 121—40.

Юрій Андрухович: «Орфей хронічний» // Критика. — 2003. № 9. — С. 30. Назва самого роману «Московіада» містить посилання на пекло і натяки на прийдешнє порівняння радянської столиці з Аїдом: «Ад» — так російською і давньоукраїнською мовою зветься пекло. Як пояснює Роман Корогодський у примітках до «Московіади», назва також нагадує класичний епос і поему Івана Коляревського «Енеїда», написану в кінці XVIII ст. (три перші частини; пародія на «Енеїду» Верґілія), яка вважається першим твором сучасної української літератури. Див. прим. 1 на с. 280 в: Андрухович Ю. Рекреації. Романи.

Образ письменника як Орфея також двічі з’являється у «Бурдику» Володимира Діброви. Оповідач виводить однойменного героя Бурдика як Орфея замолоду. Згодом Бурдик, уже студент, обмірковує своє покликання і уявляє себе «новим Орфеєм». Він бачить себе людиною, яка, як митець, вестиме за собою людей з темряви. Однак, викликаючи орфічний міф в уяві, Діброва робить це в іронічному ключі — як частина розвитку анти-героя Бурдика. Див.: Діброва В. Бурдик / Володимир Діброва // Діброва В. Вибгане. — К: Критика, 2002. — С. 292, 349.

Андрухович Ю. Перверзія / Юрій Андрухович. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — С. 210.

Tamara Hundorova, ‘The Canon Reversed: New Ukrainian Literature of the 1990s,’ Journal of Ukrainian Studies vol. 26, nos. 1—2 (Summer-Winter 2001): 263. Темою деміфологізації українського поета займається чимало українських літературних критиків у пострадянській Україні. Зокрема, неабияка частина таких досліджень присвячена життю і творчості Василя Стуса (1938—1985), поета і дисидента, який помер у радянській в’язниці. Щодо двох гарних статей на цю тему див.: Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса / Марко Павлишин // Павлишин М. Канон та іконостас. — К.: Час, 1997. — С. 157—174, і Москалець К. Страсті по Вітчизні / Костянтин Москалець // Москалець К. Людина на крижині. — К.: Критика, 1999. — С. 209—254.

Єшкілєв В. Лицар попри жерця. Типологія трьох феноменів / Володимир Єшкілєв // Плерома. — 1996. — Ч. 1—2. — С. 51.

Іздрик Ю. Станіслав: туга за несправжнім / Юрій Іздрик // Плерома. — 1996. — № 1—2. — С. 26.

Кононенко Є. Special Woman / Євгенія Кононенко // Кононенко Є. Колосальний сюжет: Оповідання. — К.: Задруга, 1998. — С. 88.

Іздрик. Воццек / Іздрик. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — С. 66.

Вітковський В. До постінтелектуального суспільства / Володимир Вітковський // Універсум. — 1999. — № 3—4. — С. 10.

На жаль, ці письменники іноді припускаються помилок, намагаючись донести цю інформацію до українського читача. Наприклад, Забужко послуговується терміном «stud-woman», а Кононенко вихваляє «Paul Mason» (насправді «Paul Masson»), вважаючи, що йдеться про вино, вельми ціноване на Заході. Іздрик замість «Arsche» («дупа») пише «Arch», що означає «Арка».

Діброва В. Бурдик. — С. 417.

Діброва В. Бурдик. — С. 434.

Щодо гарного джерела на тему української діаспори на Заході див.: Ann Lencyk Pawliczko, ed., Ukraine and Ukrainians Throughout the World (Toronto: University of Toronto Press, 1994).

Див. посилання 37 цього дослідження, де пояснюється українська етимологія слова «ад». Окрім того, може йтися про натяк на новелу Володимира Набокова «Ада» (1969).

Matei Calinescu, Five Faces of Modernity: Modernism, Avant-Garde, Decadence, Kitsch, Postmodernism (Durham, NC: Duke University Press, 1987), 312.

Лучук І. Друге видання вадемекуму / Іван Лучук // Поступ. — 2004. — 23 квіт. Це рецензія на книжку під ред. Марії Зубрицької: «Слово, Знак, Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки XX ст.» (Львів: Літопис, 1996).

Шерех Ю. Здобутки і втрати української літератури / Юрій Шерех // Шерех Ю. Друга черга. — Вид-во «Сучасність», 1978.

Гаврилів Т. Карнавал, постмодерн і література / Тимофій Гаврилів // Гаврилів Т. Знаки часу: спроби прочитання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. — С. 172.

Katerina Clark, ‘Changing Historical Paradigms in Soviet Culture,’ in Late Soviet Culture: From Perestroika to Novostroika, ed. Thomas Lahusen with Gene Kuperman (Durham, NC, and London: Duke University Press, 1993), 289.