Читати книгу - "Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття"

Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996. — С. 131.

Діаграма, придумана у 80-х роках позаминулого століття англійським логіком і філософом Джоном Венном, що показує всі можливі логічні відношення для скінченного набору множин (Прим. пер.).

Стріха М. Прощання з андерґраундом / Максим Стріха // Критика. — 1997. — № 1. — С. 37.

Діброва В. Бурдик. — С. 443—444.

Nikola King, Memory, Narrative, Identity: Remembering the Self (Edinburgh: Edinburgh University Press, 2000), 175.

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — № 102. — С. 41.

Іздрик. Подвійний Леон / Іздрик. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — С. 26—30.

Іздрик. Воццек. — С. 46.

Іздрик. Воццек. — С. 17.

Іздрик. Воццек. — С. 19.

Іздрик. Воццек. — С. 93—94.

Андрухович Ю. Московіада. — С. 186—207.

Marko Pavlyshyn, ‘Demystifying High Culture?’ in Perspectives on Modern Central and Eastern European Literature: Quest for Identity, ed. Todd Patrick Armstrong (Houndmills, UK: Palgrave, 2001), p. 11—12.

Dipesh Chakrabarty, ‘Postcoloniality and the Artifice of History: Who Speaks for «Indian» Pasts?’ Representations 37 (Winter 1992): 23.

Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — № 102. — С. 48.

Москалець К. Вечірній мед / Костянтин Москалець // Москалець К. Рання осінь. — Львів: Класика, 2000. — С. 21.

Андрухович Ю. Перверзія. — С. 224—242. Козак Мамай є персонажем картин, створених здебільшого анонімними авторами у XVIII та XIX століттях і править за квазі-міфічну фігуру в українській культурі. Андрухович грає з його ім’ям і «робить» з нього мешканця Ямайки. Як це трапляється з багатьма персонажами, які є у прозі Андруховича, Козак Ямайка спочатку з’являється у його вірші: «Екзотичні птахи і рослини» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — С. 63—64). Ярослав Осмомисл був реальною історичною фігурою — він правив Галицько-Волинським князівством — ім’я його перекладається як Ярослав «з восьми думками» або «восьми почуттями». У варіації Андруховича він — «Ярослав восьминогий» або «Ярослав Осьминіг».

Йдеться про іспанця, який на схилку 80-х pp. XX ст., стверджував, буцімто є спадкоємцем Галицького престолу і намагався стати королем України.

Гундорова Т. Література і письмо, або місце нового в українській літературі / Тамара Гундорова // Світовид. — 1997. — № 3 (28). — С. 112.

Гриценко О. Міфи // Нариси української популярної культури / Олександр Гриценко. — К.: Укр. центр культурних досліджень, 1999. — С. 370.

Забужко О. Мова і влада / Оксана Забужко // Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. — К.: Факт, 1999. — С. 119—124.

Гриценко О. Міфи. — С. 372.

Стріха М. Мова / Максим Стіха // Нариси української популярної культури. — К.: Укр. центр культурних досліджень, 1999. — С. 403.

Гриценко О. Міфи. — С. 336.

Cтавицька Л. Українська мова без прикрас / Леся Ставицька // Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. — К.: Критика, 2003. — С. 9—18. Див. також: Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціація української мови / Леся Ставицька. — К.: Критика, 2005, в якій автор простежує історію україномовних арґо, жарґону і сленґу й аналізує їхню соціальну функцію, зокрема, в міських центрах сучасної України.

Hundorova, ‘The Canon Reversed: New Ukrainian Literature of the 1990s,’ 265.

Іздрик Ю. Станіславів: туга за несправжнім. — С. 21.