В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
ЗУНР — перекладач державного секретаря закордонних справ Степана Витвицького, у червні 1919 р. — особистий секретар президента (з 9 червня — диктатора) ЗУНР Євгена Петрушевича, згодом капелан УГА. Очолював Український Червоний Хрест, допомагав Симону Петлюрі під час дипломатичної місії у Варшаві. Член делегації УHP на Ризькій мирній конференції 1921 р. та при Лізі Націй, член місії УНР у Женеві. Після визвольних змагань повернувся до Канади, вдруге вступив до ЧСВВ у м. Мондер; ігумен у Монреалі (1940–1942), парох у Оттаві (1942–1945). У 1945 р. виїхав до Европи, був делегатом 2-го та 3-го засідань Генеральної асамблеї ООН у Лондоні й Парижі в 1946 р. З 1947 — декан УГКЦ у Великобританії. У 1949 р. повернувся до Канади, душпастирював у Монреалі, Едмонтоні, Мондері, Ґрімзбі. У 1964 р. заснував Фундацію о. Жана для надання стипендій студентам українського походження. Помер 8 червня 1972 р. у Ґрімзбі. Написав спомини: “Моє служіння Україні” та “Уривки з діярія”. ">[304]. З Риму митрополит Андрей виїхав через Париж до Бельґії і Голляндії і там давав конференції про Схід і про нашу Церкву. За ним поїхав архиєпископ Теодорович, щоби параліжувати його акцію, але, як казав отець Схрейверс, даремно, бо митрополит Андрей говорив перфектно по-французьки, а архиєпископ Теодорович дуже кепсько. При таких нагодах Митрополит збирав жертви на сироти. Звідтам він поїхав з братом Ґродським спершу до Полудневої, а опісля до Північної Америки, де проповідями і конференціями продовжував збирати пожертви на сироти так, що аж занедужав.
З Америки написав мені листа, щоби я збирався до Львова. Я написав тоді габілітаційну працю “De principio spirationis”[305], яку рецензували професори Делятай і д’Ербіньї[306]. Вона була одна з перших, помимо того, що на маґістерії були найкращі кандидати з усього світу на професорів догматики. Я напечатав її пізніше як один том “Праць Богословської академії”, і появилися дуже прихильні оцінки[307], крім отця Костельника, який мусів мене опісля за зневажливу рецензію прилюдно перепрошувати[308]. Та й про це буде мова пізніше.
Повернення в Україну
Через Інсбрук, Відень і Велеград я вернувся до Львова в липні або серпні 1922 року дуже вичерпаний і ослаблений, але з двома габілітаціями на Інсбруцькім і Григоріянськім університеті. Около півмісяця побув я вдома. А при кінці вакацій о. Галущинський[309]
