Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»[318] визначено, що в порядку спеціального використання природні ресурси, як основні засоби, що забезпечують господарську діяльність, надаються суб’єктам цивільних відносин у володіння, користування або оренду на підставі спеціальних дозволів. Останні реєструються у встановленому законодавством порядку за плату, розмір якої переважно залежить від очікуваної економічної вигоди від залучення таких ресурсів у суспільне виробництво; а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Статтями 13–16 Кодексу України про надра[319], що є базовим законом, який регулює гірничі відносини, встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр складає спеціальні дозволи, згідно з якими їх власники набувають права користування визначеною у такому дозволі ділянкою надр (родовищем) шляхом (у формі) провадження господарської діяльності з:

— геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобування корисних копалин у межах, визначених у таких дозволах.

Забезпечення принципу економічної обґрунтованості обов’язку власника спеціального дозволу виконувати функції платника рентної плати базується на набутому праві власності на видобуті корисні копалини. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 24 Кодексу України про надра користувачу надр надано право розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу. Специфіку реалізації майнових прав для вуглеводневої сировини визначено у частині другій статті 10 Закону України «Про нафту і газ»[320] — Закону, що регулює відносини, пов’язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, згідно з яким «нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами».

Стаття 257. Об’єкт оподаткування

257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.

257.2. Об’єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу.

257.1. Об’єкт оподаткування рентною платою за видобуті вуглеводні визначається обсягом видобутої вуглеводневої сировини як основного фізичного показника оцінки фінансового доходу в умовах як регульованого, так і відкритого сегментів ринку вуглеводнів.

257.2. Для окремої категорії обсягів видобутого природного газу, який у пункті 14.1.128 розділу І цього Кодексу визначено як «рециркулюючий газ»[321], визнання об’єктом оподаткування має специфіку. Природний газ, який видобутий на іншому, ніж тому, що застосовує сайклінг-технологію, родовищі корисних копалин, оподатковується на загальних підставах. Природний газ, що походить із зазначеного родовища, буде включеним до об’єкта оподаткування на останній, після завершення сайклінг-операцій, фазі розробки родовища.

Стаття 258. Ставки рентної плати

Ставки рентної плати встановлюються:

258.1. за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

258.1.1. видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту:

у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

258.1.2. видобутий у звітному періоді та реалізований платниками рентної плати за відповідними актами приймання-передачі у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, а також виробничо-технологічні витрати природного газу таких платників рентної плати, в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, в загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу:

у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у